За даними наукових дослідів, при активній реабілітації можлива компенсація та відновлення функцій головного мозку до норми, навіть якщо збереглись лише 20% нервової тканини. Це потребує великої сили волі та витримки, але якщо прикласти всі сили, то результати не заставлять на себе чекати – у більшості випадків можна частково або повністю відновити можливість хворого до побутового самообслуговування.

         За словами лікарів, щоб домогтися максимального результату, слід починати реабілітацію якомога раніше. Мова  і рухові функції найбільш інтенсивно відновлюються на протязі першого року після інсульту, далі цей процес уповільнюється.

Наслідки інсульту

         Різновид порушень функцій головного мозку залежить від локалізації вогнища ураження. Як правило,  місце мають такі дефекти:

·        Зниження слухової, зорової, больової, тактильної чутливості;

·        Обмеження рухових функцій, координації;

·        Порушення свідомості (дезорієнтація у часі і просторі, відсутність свідомості);

·    Порушення мови ( погіршення розуміння, відсутність можливості розмовляти, писати, читати, рахувати);

·        Розлад психічних функцій (погіршення пам’яті, зниження концентрації уваги);

·        Емоційно-волеві порушення;

 Підвищена чутливість сприйняття, сльозотеча;

 Поява дратівливості, примхів , втрата почуття міри і такту;

 Апатія, втрата інтересу до життя, відсутність бажання, байдужість до себе;

 Відчуття беззмістовності життя, відчуття безсилля;

Лабільність (неврівноваженість) настрою, зниження самооцінки.

Переживання з приводу втрати правильного змісту життя, почуття розгубленості , безпорадності, страх перед майбутнім не дозволяє хворому повірити в можливість одужання. Тому людині, яка пережила інсульт, життєво необхідна підтримка та участь близьких.

Відновлення моторних функцій  

       Основним методом реабілітації хворих з порушенням моторних функцій є лікувальна фізкультура. Вона направлена на розвиток сили, чіткості та точності рухів у вражених кінцівках. 

        Заняття слід починати з перших днів після перенесеного інсульту. Спочатку проводиться пасивна гімнастика: згинати і розгинати паралізовані кінцівки допомагає спеціаліст-реабілітолог чи навчені ним родичі. Під час вправ необхідно контролювати пульс, тиск і обов’язково робити перерви для відпочинку. 

        Розробку суглобів проводять в напрямку від центру до периферії: на руці – плечовій, ліктьовій, променево-зап'ястковму суглобі і пальцях;

 на нозі – кульшовий , колінний, гомілковостопний, і пальці стопи.

 Рухи повинні виконуватися плавно, без навантажень, щоб не зашкодити м’язам. Їх темп та амплітуду збільшують поступово, число повторів для кожного суглобу може складати від 5 до 10. Тривалість занять 30-40 хвилин.

         В подальшому вправи потрібно ускладнювати: пробувати садити хворого, а з часом – вставати з ліжка. Щоб сісти, хворий повинен спиратися на здорову руку. В сидячому положенні тренуються м’язи, які утримують тулуб, тому дозвольте хворому посидіти декілька хвилин, поступово час можна збільшувати. Не треба підкладати йому при цьому одіяла  і подушки для зручності. Забезпечте засоби, за які можна взятися  та сісти самостійно. 

        Хорошим рухом, який дозволяє хворому навчитися контролювати нижні кінцівки, є ковзання стопи по постелі. В лежачому положенні на спині зігніть вражену ногу хворого в коліні і попросіть випрямити її, ковзаючи по постелі. Повторіть 3-4 рази. Пізніше пацієнт зможе виконувати цю вправу самостійно. Для кращого контролю спочатку можна проробити це із здоровою ногою, а потім - з паралізованою. 

        Навчитися рухатися самостійно допомагають рухи, що імітують  ходьбу. Їх виконують спочатку лежачи в ліжку, а потім сидячи в кріслі. При кожному «кроці» ноги почергово згинаються і розгинаються в коліні, зігнуті в ліктях руки рухаються вперед-назад. Тривалість вправи – 2-3 хвилини.

         Пізніше слід вчити хворого стояти: спочатку з  підтримкою, потім самостійно, тримаючись за опору. Необхідно слідкувати, щоб він рівномірно розподіляв вагу на вражену та здорову ноги. Поступово пацієнт навчається ходити: спочатку з підтримкою ( "ходунки") , потім за допомогою палиці, а згодом самостійно.

Мовна реабілітація :

         Основною умовою для відновлення мови є спілкування з близькими. Звичайна постійна побутова розмова сприяє покращенню як власної мови пацієнта, так і можливості розуміти слова людей , що його оточують . Розмовляючи з хворим, слід задавати запитання, на яке потрібна односкладна відповідь. Велике значення в мовній реабілітації  є заняття зі спеціалістами: логопедом-афазіологом і нейропсихологом. Вони відновлюють функцію мови, писання, рахунку, читання. Щоб покращити пам'ять і мислення, рекомендують вивчати вірші, вирішувати задачі і кросворди, займатися розвитком дрібної моторики ( складати мозаїку, збирати сірники). Дивлячись телевізор, потрібно вибирати загальноосвітні і пізнавальні програми. 

Як освоїтися в побуті    

     Всі дії, які легко і непомітно виконувались до інсульту, тепер потребують від хворого немалих сил. Слід постаратися зробити його побут максимально комфортним.   

      В кімнаті на стінах необхідно прикріпити ручки, щоб він міг на них впертися при русі. Підлога не повинна бути слизькою, невеличкі килимки і доріжки краще прибрати. Зробіть так, щоб на основному шляху руху по квартирі не було меблів з гострими краями, речей під ногами і електрошнурів на підлозі. Зверніть увагу на те, щоб мобільний телефон і необхідні пульти лежали в зручному місці.  

    На кухні також знадобляться поручні  і ручки для опори, різні пристосування для зручності процесу приготування їжі, наприклад дошки для нарізки продуктів з обмежувачами. Необхідний для частого використання  посуд потрібно положити на зручній висоті, щоб за ним  не доводилося  тягнутись. Стіл краще застелити скатертиною, щоб посуд не сковзав, підібрати кружки зі зручними для захвату ручками. 

        В ванній необхідно використовувати гумові килимки, всі засоби гігієни розставити  по поличках. До стіни прикріпити поручні для опори, на дверях  зняти внутрішні замки чи засувки в цілях безпеки. 

        Старайтесь не допускати, щоб хворий  виходив з дому один, так як після інсульту людина може погано орієнтуватися у просторі і заблукати. Якщо це неможливо, обов’язково покладіть йому в кишеню записку з адресою та телефоном рідних.    

( переклад  на українську мову :  Оксана Краплич)