Почути невиліковний діагноз – це психологічна травма для кожного . Людина переносить шок , стрес . Але не забуваймо і про рідних цієї людини , вони також переносять важку психологічну травму . Допомога потрібна усім : як хворому так і його близьким . Після встановлення такого діагнозу життя змінюється , ставляться другі цілі , з'являються нові переконання , світ набирає інших відтінків. Відчуття безпорадності, неможливості допомогти, змушує родичів психологічно усуватися від невиліковного хворого , який і так відчуває, що до нього відносяться по особливому інші люди, включаючи медичних працівників, друзів , знайомих . Це викликає хворобливе відчуття «поховання живцем». Складається ситуація ніби хворий і рідні знаходяться по різних берегах .
Виникла проблема і потрібно не віддалятися , а навпаки об’єднатися ! Не бійтеся показувати свої почуття . Ваше життя зараз не має перетворитися у прислужування хворому , ви можете навчитися прожити ці останні дні з хворим так , щоб потім ніхто не жалкував про марно втрачений час .
Що можна зробити ?
Ніхто не має стояти осторонь , рідні , пацієнт , медичний персонал усі мають спільно крокувати стежкою цього випробування і активно підтримувати один одного , намагатися зрозуміти і допомагати .
За можливості проводьте час із хворим , просто будьте поруч біля нього , навіть коли немає чого сказати .
Стимулюєте саморозкриття хворого , не допускайте замкнення у собі . Яким чином – задавайте відкритті питання , умійте вислухати і почути сказане.–
Намагайтеся вносити різноманіття як у своє життя , так і життя хворого . Це можуть бути банальні прогулянки на свіжому повітрі , перегляд улюблених фільмів , поява нового хобі , розкриття власних прихованих талантів (написання віршів , хист до малювання).
Навчіться робити сюрпризи – подаруйте букет квітів чи іншу дрібничку , спечіть улюблений торт, роздрукуйте фото найкращих моментів життя , природи .
Піклуйтеся про хворого , але не ігноруйте своє власне здоров’я .
Існує думка, що родичі повинні зберігати зовнішній самоконтроль , щоб психологічно підтримати хворого.В той же час пацієнт розуміє неприродність цього стану, що блокує вільне вираження його власних емоцій.
Історія:
Дівчинка , яка вмирала від раку, попросила медсестру принести їй
ляльку, щоб з нею поплакати . Вона сказала, що її мама намагається бути дуже
сильною і ніколи не плаче, а їй так потрібен хто-небудь , з ким
можна поплакати!
Перебувайте у колі друзів і близьких, людей з якими вам цікаво .
Застосовуйте техніки психофізичної релаксації .
Існує багато способів домогтися релаксації. Найбільш часто використовуються медитативні техніки і прогресивна м'язова релаксація.
Вашій увазі пропонується одна з прогресивних м’язових технік:
Сядьте спокійно в зручне положення в кріслі.
На перших порах слід уникати вправ у положенні лежачи, так як це може призвести до засинання.
Закрийте очі. Спробуйте розслабити ваші м'язи, починаючи з м'язів обличчя і опускаючись вниз (плечі, груди, руки, живіт, ноги) і закінчуючи процес в стопах. Дозвольте напрузі «витікати » через ваші ноги. Потім сконцентруйтеся на вашій голові і дозвольте вашому мозку розслабитися. «Я дозволяю напрузі витікати з моєї голови. Я дозволяю теплим відчуттям розслабити м'язи мого обличчя». Повторіть ці кроки послідовно через різні частини тіла: плечі груди, руки, живіт, ноги. Ви повинні витратити достатню кількість часу на одну частину тіла, перш ніж перейти до іншої частини. Коли ваше тіло досить розслабилося, сконцентруйтеся на вашому диханні. Зверніть увагу на те, як ритмічно і глибоко стало дихання. Вдихайте через ніс, а на видиху беззвучно скажіть слово «Спокій». Знову вдихніть і знову видихніть зі словом «спокій» . Повторюйте це з кожним видихом. Продовжуйте ці вправи ще протягом 10-15 хвилин. Не перериваючи стану розслабленості і повільного дихання, обережно відкрийте очі, щоб звикнути до світла у вашій кімнаті, посидьте протягом декількох хвилин. Потім запитайте себе, наскільки ви розслабилися і відчуваєте ви які-небудь проблеми. Можливо, спливе яка-небудь неприємна думка, що відволікає , з якою вам слід попрацювати особливо.
Робіть ці вправи регулярно хоча б раз на день.
Після того, як ви досить оволодієте цією вправою, ви зможете
застосовувати її за будь-яких обставин, що викликають напругу.
Якщо, наприклад, ви сидите в приймальні лікаря, закрийте очі на декілька хвилин і розслабтеся. Вам буде набагато легше перенести неприємну процедуру.
Техніці релаксації слід навчатися ще до виникнення ситуації, яка може травмувати вашу психіку .
