Відділення паліативної допомоги РОКЛ

Сайт припинив роботу

Admin — Mon, 23 Dec 2019 10:36:51 GMT

Шановні відвідувачі сайту !

Відділення паліативної допомоги
за адресою м. Дубно вул. Шевченка 51, закрито та розформовано.
З питань отримання паліативної допомоги звертайтеся до сімейного лікаря за місцем проживання пацієнта. Додаткова інформація ( натиснути для переходу)

Вибачте за незручності, що виникли не з нашої вини.

Медична реформа продовжується

Admin — Thu, 24 Oct 2019 07:05:04 GMT

Медреформа продовжується. Зараз вона вже пройшла в первинній ланці, тепер активно впроваджується у спеціалізовану медицину. Зміна фінансування суттєво вплине на медичні заклади, адже тепер гроші не даватимуться в обов’язковому порядку, а лише за медичні послуги, які надала лікарня.

Завдання реформи – не розпорошуватись, а навпаки централізувати якісну медичну допомогу, з досвідченими лікарями та якісною апаратурою, щоб пацієнт не бігав від закладу до закладу, а зміг все отримати в одному. Саме це і стало найбільш конфліктним питанням – адже багатьом медзакладам доведеться змінюватись або перепрофільовуватись. А багатьом лікарям потрібно буде переосмислити свою роботу.

Про хід реформи, фінансування та що чекає на спеціалізовану медицину журналістка ІП «Діло» поспілкувалась із директоркою західного міжрегіонального департаменту Національної служби здоров’я України (НСЗУ) Мар’яною Возницею.

Що таке Національна служба здоров’я України?

Національна служба здоров’я України – центральний орган виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері державних фінансових гарантій медичного обслуговування. Зважаючи на те, що Україна велика – вирішено створити п’ять міжрегіональних департаментів для координації і реалізації цієї політики. Західний департамент найбільший – до нього входить вісім областей: Львівська, Рівненська, Волинська, Тернопільська, Івано-Франківська, Закарпатська, Чернівецька і Хмельницька. Це приблизно 10 млн населення.

Що потрібно зробити у першу чергу?

Реформа охорони здоров’я в першу чергу – це зміна фінансування системи охорони здоров’я, яка передбачає зміну і самої структури. Тому всі лікарні, які планують співпрацю з Національною службою здоров’я, мають стати комунальними некомерційними підприємствами.

В один з обов’язків департаменту НСЗУ входить спілкування із самоврядуваннями (з власниками лікарень) для того, щоб медустанови із комунальних установ, які можуть працювати лише на бюджеті (так як і працювали раніше) стали комунальними некомерційними підприємствами. Це дасть змогу вести самостійну господарську діяльність, що зумовлено зміною фінансування.

У чому полягає зміна фінансування?

Тепер гроші з бюджету не даватимуться просто тому, що такий заклад є, а за надані ним конкретні медичні послуги. Для прикладу, є дві лікарні – однакові за кількістю ліжок та працівників, але в одній лікарні відбувається 100 хірургічних втручань в рік, а в іншій – 400. Виходить, що і та, і та лікарня дістала однакову суму грошей. Але там, де надається більше медичних послуг (бо туди хочуть йти люди) – лікарня за це нічого немає. Тобто, виходить, вона немає за що існувати, бо до неї йде багато пацієнтів, але дозволити собі їх стільки не може. А от інша лікарня, яка має значно менше пацієнтів (наприклад, через менш якісні послуги) – все одно отримує таку ж кількість коштів. То ж чи можна в такому випадку говорити про справедливість і, головне, – якість?

Що таке співпраця з НСЗУ?

Коли лікарня стає комунальним некомерційним підприємством – взаємозв’язок переходить на оплату послуги. Для прикладу, пацієнт потрапив в лікарню, йому зробили операцію і Національна служба здоров’я заплатила за цю операцію медзакладу. Умовно, зробила лікарня 100 операцій – держава заплатила за 100 операцій. Не зробила – не заплатила.

Практично всі медичні послуги є розписані. Вони формуються в так звані діагностично-споріднені групи. По тих групах формуються пакети медичних послуг, які буде оплачувати НСЗУ і тому зараз, коли лікарні стануть КНП, вони зможуть заключати з національною службою договори з надання послуг по тому чи іншому пакету.

Будуть вимоги до пакетів (вони вже оприлюднені на сайті національної служби), і якщо лікарня зможе забезпечити дотримання виконання пакету – вона може надавати пацієнтам цю допомогу і отримувати від НСЗУ кошти.

На пальцях: якщо пацієнт поступив, наприклад, з інсультом в лікарню, де нема комп’ютерного томографа чи магнітно-резонансної флюорографії, то ця послуга не може бути розціненою, як послуга з надання допомоги при інсульті. Тому що пацієнт не ведеться, як інсультний хворий, а як звичайний терапевтичний хворий. Ну і звісно про якість надання медичної допомоги і не йдеться. Бо такий заклад точно для таких пацієнтів не пристосований.

75% всіх медичних випадків не потребують стаціонару

Коли говоримо про медицину в цілому – до 75% всіх медичних випадків не потребують стаціонару. Їх бере на себе сімейна медицина. В нас – все навпаки: пацієнти йдуть одразу до вузькопрофільного лікаря чи просто знайомого лікаря. Але так не може бути, бо кожен медик має займатись своєю роботою. Тому спеціалізована медична допомога (особливо високоспеціалізована) – не може надаватись в кожному містечку. Відповідно і дорогої апаратури не потребує кожен медзаклад.

Ось чому зараз є дуже важливо рівномірно розприділити яким чином, де і яка послуга буде надаватись, щоб зі всіх сторін області пацієнти могли отримати гарантований пакет послуг.

Теж саме із відділеннями…

Наприклад, в райцентрі є стаціонар і в ньому хірургія – 5 хірургів (щоб забезпечити цілодобове чергування, потрібно 4,75 ставки хірурга), відповідно, треба 4,75 ставки анестезіолога, плюс медперсонал. Коли дивишся статистику медзакладу, що саме робили в хірургічному відділенні, то йдеться про шкіру і підшкірну жирову клітковину. Тобто, начебто хірургічне відділення і є, але… А от тепер уявіть, що в це хірургічне відділення привозять пацієнта, наприклад, з кишковою непрохідністю – чи його там прооперують? Ні. То чому цей хірургічний стаціонар так називається?

Чи для прикладу, є в Україні хірургічні відділення, в яких рівень хірургічної активності – це 11%. Тобто, зі ста пацієнтів, які зайшли у відділення, тільки одинадцятьом зробили хірургічне втручання. Хірургічне відділення – там, де роблять різноманітні операції, проводяться маніпуляції. Без сумніву, це не означає, що 100% тих, хто зайшов в хірургію, має бути прооперовано. Ні, але їх відсоток має бути вищий, а не прийшли і поїхали в іншу лікарню.

Що чекає у районах?

Кожна лікарня має власника, є керівники громад, які розуміють, що найкраще для їхньої громади. Усі хочуть, щоб жінка з далекого села народжувала в якісному пологовому будинку? А не там, де 20 пологів в рік. Відповідно громади мають вирішувати, чи вони мають кошти утримувати ті заклади, де надається така маленька кількість меддопомоги, чи таки вони будуть їх реорганізувати, оптимізувати.

Звичайно, якщо це віддалений район, то пацієнтам їздити за всією допомогою до Львова теж складно, тому треба думати, яка послуга там має надаватися, а що треба переглянути. Тим більше у питанні апаратури стратегічними партнерами стають приватні центри.

Приватників теж можна залучати

Приватні центри також можуть працювати з НСЗУ. Наприклад, лікарня немає комп’ютерного томографа – дуже дороге обладнання в утриманні, треба мати ціле окреме крило, ну і там мають постійно надаватись послуги. Але деякі лікарні не мають такої кількості пацієнтів.

А з боку, чи навіть на території лікарні є приватник. Тоді лікарня може заключити з ним послугу і вони працюють спільно. А паралельно до того приватника йдуть ще пацієнти, тому він може запропонувати конкурентну ціну і частину своїх послуг продавати лікарні.

Часто навіть зміна кабінету для когось видається чимось дуже страшним

В медичній галузі багато працівників. Великим страхом є втрата роботи. Насправді, робота знайдеться всім. Але часто навіть зміна кабінету для когось видається чимось дуже страшним. І це породжує багато негативних чуток.

НЗСУ і вся медреформа потребує залучення в процес великої кількості учасників. І в першу чергу – органів місцевого самоврядування. Тому головне в нашій співпраці зараз – розуміння того, що пацієнт заслуговує на найкраще.

Чи велика кількість медзакладів означає найкраще? І чи це про доступність та якість?

Чи винні ті, для прикладу, хірурги, якщо їх забагато на місцях? Але ж питання не про те. Можливо, робочий день у такій лікарні потрібно скоротити, але розширити амбулаторію. Або, наприклад, в сусідньому селі чи місті, навпаки, не вистачає медпрацівників. Просто в нас прийнято, що треба працювати дуже близько від того місця, де живеш. Тоді знову ж таки питання до місцевих громад, щоб розвивали інфраструктуру.

Тому я кажу, що реформа – це зміна парадигми всього. Треба зробити мастер-план, коли сідають і дивляться на кількість установ, де вони розміщені, що з чим можна з’єднати, в яких установах можна щось перепрофілювати, кого з ким на один бюджет вивести – шукати шляхи вирішення.

Є заклади, які мають штат, ліжка, але пацієнти ідуть давно в іншу лікарню. Відповідно, такі заклади мають добре думати, як будуть рухатися далі в реформі.

Усі зміни – це боляче. Але лікарі, до яких звертаються пацієнти – не втратять роботи. Найбільше противляться ті, хто звик спокійно сидіти на робочому місці, не навчатись, використовувати в роботі знання, які отримав ще хтозна скільки років тому. Вони думають: «Ну, так було завжди, чого воно зараз має змінюватись».

Мають вирішити самі

Не в компетеції НСЗУ давати рекомендації, що і де має бути. Проте ми виходимо в широкі комунікації, хто і за що буде платити кошти. Громади в нас є дуже сильні і вони мають вирішити, як це має бути. Ми заплатимо всім, хто з нами підпише договір за представленим переліком послуг, але наскільки це буде рентабельно та зручно для пацієнтів – дуже швидко покаже час.

Електронного обліку бояться ті, хто боїться відповідальності

Зробіть так, щоб все було, як має бути. От, я хірург – значить я тільки оперую в операційних. Так не буває. Тобто кожен огляд пацієнта, кожне втручання – потрібно записувати. Мусять бути записи, мусить бути відповідальність. Якщо кожен лікар на своєму робочому місці буде займатись тим, чим він має по-справжньому займатись (стаціонарний лікар – вести стаціонарних пацієнтів, а не мати ще 10 пацієнтів збоку), він буде мати час на все.

У нас є лікарі (я не говорю про всіх), які можуть собі дозволити прийти на роботу в 10 ранку і вже в другій обіду піти додому. Але скажи їм, що треба заповнити електронний документооблік, то зразу: «Як? Я буду перепрацьовувати?». І нема на то ради. Є правила, яким не можна суперечити.

Дуже часто тут йдеться про відповідальність, адже в такій документації нічого не виправиш, не заховаєш. НЗСУ працює з опцією блокчейн, тобто якщо десь якась зміна відбулась, то цю зміну одразу видно.

Зарплати лікарям: як ти попрацював, так ти і отримав

Що таке зарплата? НЗСУ оплачує медичну послугу. Ми все одно маємо певну суму грошей, бо бюджет обмежений. Якщо зараз при затвердженні бюджету захочемо більше грошей, то їх доведеться просто в когось забрати – освіти чи армії. Ну в кого їх забереш, якщо їм і самим бракує. Відповідно, дуже багато питають, як в цю суму закласти зарплати. Так і виходить, якщо бюджет будуть кроїти по 300-400 закладах, по дві послуги в кожному, то звичайно це буде складно.

Якщо буде централізація якісної послуги, якщо колектив тієї установи добре пропише КОЛЕКТИВНИЙ договір, виставить мінімальну зарплату, розпише юридично, згідно з бюджетним кодексом, трудовим кодексом, згідно з колективним договором оту всю систему надбавок, преміювань, – то дуже швидко після початку співпраці з НСЗУ буде видно, хто ж саме приводить пацієнта в лікарню і приносить кошти закладу, а хто все-таки «каву на роботі п’є». І це буде так само видно через електронний документообіг.

Якщо, умовно, перебуваючи на ставці – один лікар зробив 45 операцій, а інший – 5 за той самий час, не будучи у відпустці, то, скажіть, чому ці лікарі мають отримувати однакову суму коштів? А через певний період у самого закладу виникне питання: а нам потрібен той лікар, який зробив так мало? А може до нього просто не йдуть пацієнти? Тоді виникає наступне питання – а чому до нього не йдуть пацієнти?

Ще раз наголошую, якщо добре пропишеться колективний договір, то з часом, я вірю, що ті люди, які насправді працюють, зможуть дійти до конкурентних зарплат. Так як сталося із первинною ланкою – вже зараз сімейний лікар, це крутіший лікар, ніж в стаціонарі. Він має офіційну зарплату, яка йому падає на картку, він може планувати видатки, може бути впевненішим у завтрашньому дні. Спеціалізована медицина в це тільки заходить.

Зараз я часто повторюю, що найближчим часом конкуренція буде йти не за пацієнта, а за спеціаліста, до якого прийде пацієнт.

Ніде у світі немає грошей на все

Моя колега, яка їздила на стажування в США, розповіла про цікавий випадок: велика рада лікарні вирішила, що, наприклад, наступних два роки вони вкладають кошти виключно в кардіохірургію, а через два роки – знову сідають і вирішують, що стає пріоритетним. В нас кожен хоче тягнути ковдру на себе. А якщо і виберуть щось одне – то одразу «все, головний лікар домовився з кардіохірургом, а як же наше відділення». Треба розуміти, що жодна система охорони здоров’я не передбачає грошей на все. Є пріоритети – щось на першому місці, щось на другому, а щось може зачекати.

Чи не боїтесь жорсткої критики?

Є такий дуже класний вислів: Якщо ти хочеш подобатися всім – іди продавай морозиво. Я абсолютно розумію ті всі речі, які будуть відбуватися.

Управлінські рішення є складні, часто невдячні. Люди не можуть зрозуміти, навіщо я це роблю, питають: «тобі що спокійно спати не хочеться?». А я не можу спокійно спати тоді, коли розумію, що роблю щось не так. Тому для мене здоров’я українців, враховуючи, що я 20 років вже в медицині, – є дуже важливим. Я прийняла для себе в непростий час (це було між виборами) йти на конкурс в НСЗУ. Я розуміла, що це буде складно, але просто хочу, щоб прийшли нові зміни, щоб кожен мав доступ до хорошої медичної допомоги, щоб було розуміння, що в медзакладі тобі зроблять все необхідне. І це можливо тільки непопулярними реформами. Ми колесо не видумуємо, працюємо за тим зразком, як інші системи охорони здоров’я світу.

24 години на добу має бути однаково високоякісна медична допомога

Національна служба здоров’я України – це в першу чергу про пацієнта, коли він – в центрі медицини, а не будівля чи кількість працівників. Ми всі працюємо для того, щоб пацієнт отримав найкращу послугу, а найкраща послуга – це послуга, яка надається в закладі, який найбільш пристосований для пацієнтів, і де працюють ті люди, які вміють і можуть її надавати. З великим досвідом і безперервним навчанням та розвитком.

Лікарня – великий стаціонар – він мусить активно працювати 24 години на добу. Немає значення, в який час доби кого привезуть. Немає значення, що, для прикладу, під час тижня в нас працюють ті хірурги, а у вихідні – інші. 24 години на добу має бути однаково високоякісна медична допомога.

І чудово, що з реформою пацієнт може обрати лікаря, як на первинній ланці, так і з 2020 року вільно обрати і стаціонар, куди за ним прийдуть гроші.

Джерело

Найщиріші вітання персоналу відділення з нагоди всесвітнього дня паліативної та хоспісної допомоги !

Admin — Fri, 11 Oct 2019 16:57:13 GMT

У другу суботу жовтня у світі відзначають день паліативної та хоспісної допомоги. Тож , цього року це 12 жовтня .

Так збіглося , що цього дня ми відзначаємо не тільки всесвітній день паліативної та хоспісної допомоги, а й восьмий день нашого народження !

Не буду вихвалятися що зроблено цей період . Не буду розмовляти статистикою сухих цифр , оціню це одним словом - БАГАТО !

Багато, але багато ще попереду .

Час показав , що в закладі працюють справжні професіонали. Люди з добрим серцем , чуйні та доброзичливі, які часто-густо у шкоду собі, віддають частку тепла нашим важкохворим . Бо хоспіс, це той заклад де звичайних хворих ніколи не буває. Всі зусилля направлені на те, щоб паліативне відділення (хоспіс) – було для них не «будинком смерті», а «будинком життя».

В хоспісі працює мультидисциплінарна команда, яка використовує комплексний підхід до хворих, який дає змогу поліпшити життя пацієнтів з невиліковними захворюваннями, адже головною метою паліативної допомоги і є підтримка якості життя на його фінальній стадії, полегшення страждань хворого та його близьких, а також збереження людської гідності пацієнта.

Повірте, це не легка ноша для персоналу .

Тож, користуючись нагодою, хочу привітати весь персонал відділення з всесвітнім днем паліативної та хоспісної допомоги , а також з восьмим «днем народження». Побажати міцного здоров'я , щастя, миру та достатку у сім’ях!

Низький уклін Вам до землі .

З повагою, завідувач відділення Микола Кружайло.

Князевич Василь Михайлович зустрівся з новим міністром МОЗ України Зоряною Скалецькою

Admin — Wed, 02 Oct 2019 08:16:45 GMT

Князевич Василь Михайлович – голова правління української ліги сприяння розвитку паліативної і хоспісної допомоги зустрівся із новопризначеним міністром охорони здоров’я Зоряною Скалецькою.

"Як Голова Поважної Ради Відзнаки за професіоналізм та милосердя «Орден Святого Пантелеймона» привітав пані Зоряну із призначенням на високу державну посаду, розповів про перспективи «Медичного Оскара» в Україні та світі і запросив до участі в роботі Поважної Ради.

Також обіймаючи посаду Голови правління у ВГО "Українська ліга розвитку паліативної та хоспісної допомоги" не міг оминути тему подальшого розвитку паліативної допомоги в Україні і конкретні кроки у забезпеченні державних гарантій цього надважливого питання. Нами вже зроблено багато, але чимало роботи ще попереду. З урахуванням того, що пані Зоряна була членом правління ВГО «Українська ліга сприяння розвитку паліативної та хоспісної допомоги» я певен, що нам багато чого вдасться досягнути.

Обговорили низку інших питань, зокрема медичну реформу та міжвідомчу співпрацю в інтересах дитини. У міністра багато ідей щодо співпраці з громадськими і пацієнтськими організаціями.

Зустріч відбувалася і за участі лауреата Відзнаки «Орден Святого Пантелеймона», головного дитячого невропатолога України Володимира Мартинюка.

Бажаю ефективної та плідної співпраці новій очільниці МОЗ! "

Джерело

Нова очільниця Міністерства охорони здоров'я Зоряна Скалецька представила колективу міністерства своїх радників.

Admin — Tue, 03 Sep 2019 08:31:15 GMT

Нова очільниця Міністерства охорони здоров'я Зоряна Скалецька представила колективу міністерства своїх радників.

Про це повідомили на Фейсбук-сторінці МОЗ.

До списку входять :

Ольга Голубовська,
Олександр Чумак,
Дмитро Раімов,
Михайло Загрійчук,
Андрій Гук,
Андрій Семиволос,
Олена Сімоненко.

Ольга Анатоліївна Голубовська (нар. 20 липня 1965 в місті Київ, Україна) — український інфекціоніст, доктор медичних наук (2009), професор (2014), Заслужений лікар України (2017 рік), завідувач кафедри інфекційних хвороб Національного медичного університету імені О. О. Богомольця (з 2009), головний позаштатний спеціаліст Міністерства охорони здоров'я України по спеціальності «інфекційні хвороби» - автор курсу на головній платформі для лікарів "Аксемедін"

Гук Андрій Петрович — лікар-нейрохірург, к.мед.н. завідувач ендоскопічної та краніофаціальної нейрохірургії з групою ад’ювантних методів лікування. Відомий експерт за напрямом нейрохірургія, організація охорони здоров'я.

Прочитати його інтервю можна платформі "Аксемедін" Про кадри в охороні здоров’я та професійну освіту та Про проблеми в медицині та способи їх вирішення перейшовши за посиланнями.

Дмитро Раімов – політтехнолог, засновник "Свободноя школа журналистики", Засновник Агенції кризових комунікацій "НЕТ".

Михайло Загрійчук – лікар-хірург, науковий співробітник в Національному інституті хірургії та трансплантології ім. О.О.Шалімова НАМН України.

Андрій Семиволос – головний лікар в АПЗ "Київський міський дитячий діагностичний центр".

Олена Сімоненко – старший проектний менеджер з децентралізації Офісу реформ Кабінету Міністрів України.

Олександр Чумак – співвласник компанії "ІнтерХім".

Джерело

МОЗ України очолила Зоряна Скалецька (Черненко) .

Admin — Fri, 30 Aug 2019 06:50:51 GMT

Зоряна Скалецька (Черненко) народилася 9 серпня 1980 року.

Середню освіту отримала у Львові, вищу — в Національному університеті Києво-Могилянська академія (закінчила факультет правничих наук).

Захистила дисертацію на ступінь доктора права за медичною тематикою в Університеті Марії Склодовської- Кюрі в Любліні. У 2011—2012 навчалася на річній програмі Дослідницька етика в Union Graduate College (США).

У 2001—2006 роках працювала в держорганах: була провідним спеціалістом відділу правового аналізу регуляторних актів у Головному управлінні регуляторної політики Держкомітету України з питань регуляторної політики та підприємництва.

З 2006 року викладає в Києво-Могилянській академії. З 2014 року — доцент, з 2015 — заступник декана факультету правничих наук. Також була директором програми Етико-правові питання біоетики, фармацевтичного та медичного права Центру міжнародного захисту прав людини НаУКМА.

Працювала експертом Ради підприємців при Кабміні (2010—2011) та керівником юридичного відділу ВГО Українська ліга сприяння розвитку паліативної та хоспісної допомоги (2011—2012).

Брала участь у всеукраїнських та міжнародних наукових заходах, викладала в школах з медичного права. Автор низки публікацій у галузі медичного права та навчально-методичних посібників.

Є фахівцем у галузі медичного та фармацевтичного права. Експерт з питань медичної реформи в об'єднанні громадських активістів Реанімаційний пакет реформ, зокрема в 2014—2017 була головним експертом медичної групи.

Обіймала низку громадських посад при органах влади: член Дорадчої ради з питань охорони здоров’я при парламентському комітеті з питань охорони здоров’я (2007—2009), голова Комісії з реформування охорони здоров’я Громадської ради при Міністерстві охорони здоров’я України (2011—2014).

«Кваліфікований юрист, яка знається на медичному праві, активна учасниця Євромайдану, людина з характером і найбільш оптимальна кандидатура з усіх, які називалися», — так охарактеризувало Скалецьку джерело ВВС News Україна в медичних колах, наближене до МОЗ.

Загалом Зоряна Скалецька висловлювалася на підтримку медичної реформи, впроваджуваної МОЗ під керівництвом Уляни Супрун, але критикувала шлях впровадження окремих змін.

Джерело

Найкращим медичним працівникам та благодійникам України вручили нагороди...

Admin — Fri, 16 Aug 2019 07:11:27 GMT

9 серпня поточного року за участі близько 600 медиків з усієї України в Національній філармонії громадську відзнаку за професіоналізм та милосердя «Орден Святого Пантелеймона» вручили найкращим лікарям, молодшим медичним працівникам та благодійникам.

Ініціатором заходу виступила громадська організація «Українська ліга розвитку паліативної та хоспісної допомоги».

“Я надзвичайно втішений з того, що за 10 років, як ми цю нагороду в Міністерстві охорони здоров’я зробили найвищою моральною нагородою для медиків, вона здобула своє нове життя і престиж, який буде наростати”, - заявив голова ГО «Українська ліга розвитку паліативної та хоспісної допомоги» Василь Князевич.

Як розповіли організатори заходу, серед номінантів премії були сільські фельдшери, медсестри, лікарі-винахідники, науковці, лікарі-учасники АТО, й історія кожного з них була унікальною. Протягом року після багаторівневого відбору по всій Україні було визначено 20 номінантів, серед яких обирали переможців у п’яти номінаціях.

Орден в номінації «Найкращий лікар» отримав завідувач ортопедо-травматичним відділенням Дніпропетровської обласної клінічної лікарні ім. Мечникова Іван Жердев;

в номінації «Найкращий медичний працівник» - медсестра ТМО «Психіатрія» з Києва Валентина Кодола та операційна медсестра абдомінальної та невідкладної хірургії та колопроктології ВМКЦ ПР з Одеси Інна Моргун;

в номінації «Новатор охорони здоров’я» переміг головний лікар, завідувач відділом кісткової онкології «Інституту патології хребта та суглобів ім. проф. М.І.Ситенка НАМН України» Олег Вирва з Харкова;

в номінації «За досягнення в міжнародному співробітництві в охорони здоров’я» - директор «Інституту ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України» Микола Тронько;

в номінації «Взірець служіння суспільству» - заввідділенням паліативно-хоспісної допомоги Лебединської центральної районної лікарні Сергій Костюк.

Також в поточному році Поважна Рада прийняла рішення створити окрему номінацію виключно для іноземних громадян «За особистий вагомий внесок у розвиток охорони здоров'я України».

Переможцями у ній стали Войцех Барг - громадянин Польщі, професор кафедри фізіології і практикуючий лікар у галузі пульмонології та алергології Вроцлавського медичного університету, організатор Пульмонологічних Шкіл на базі Тернопільського Національного мед університету та Вільям Новік - американський дитячий кардіохірург, засновник та виконавчий директор міжнародної неприбуткової благодійної організації «William Novick Global Cardiac Alliance».

Разом з Орденом переможці отримали сертифікати на 50 тисяч гривень. Окремими преміями і медалями Святого Пантелеймона нагородили молодих медиків віком до 35 років.

Виступаючи перед присутніми, президента Національної академії медичних наук України Віталій Цимбалюк повідомив, що 14 вересня 2019 р. у м.Вінниці відкриється перший в Україні пам’ятник медикам, які загинули у зоні АТО.

«За моїми даними, на сьогодні це 116 медичних працівників – лікарі, медичні сестри, санінструктори», - повідомив Цимбалюк.

Довідково:

Відзнака за професіоналізм та милосердя «Орден Святого Пантелеймона» є громадською, має професійно-фахову спрямованість і присуджується за гуманістичну й благородну діяльність у галузі охорони здоров’я.

У 2009 р. МОЗ України запровадило заохочувальну відзнаку «Хрест Пантелеймона Цілителя», яка вручалася тим, хто має видатні особисті заслуги в галузі охорони здоров’я та медичної науки, в благодійній, гуманістичній та громадській діяльності. Відзнака була погоджена та благословенна Предстоятелями трьох найбільших християнських Церков України.

Дотримуючись основоположних засад заснування Державної нагороди у 2009 р. та продовжуючи традицію нагородження, у 2017 р. започатковано громадську Відзнаку за професіоналізм та милосердя «Орден Святого Пантелеймона».

Відзнака присуджується у п'яти номінаціях. У 2018 р. Поважна Рада запровадила для молодих медиків «Медаль Святого Пантелеймона», а вже у 2019 р. ввели нову номінацію для іноземців: «За особистий вагомий внесок у розвиток охорони здоров’я України».

Урочиста церемонія нагородження щорічно проходить 9 серпня у День Святого великомученика і цілителя Пантелеймона.

Джерело

Уряд закликають затвердити постанову для реалізації реформи вторинної медичної допомоги

Admin — Wed, 19 Jun 2019 11:02:29 GMT

Нещодавно заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я, народний депутат України Ірина Сисоєнко з трибуни Парламенту підняла питання підвищення заробітних плат медичним працівникам як відповідь на петиції, зареєстровані останніми тижнями на офіційних веб-ресурсах Президента та Кабінету Міністрів України.

Не менш важливим питанням останніх місяців є необхідність затвердження постанови Кабінету Міністрів України щодо проведення пілотного проекту з реалізації державних гарантій медичного обслуговування населення за програмою медичних гарантій для амбулаторно-поліклінічної вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги на 2019 рік.

Саме тому безпосередньо прем’єр-міністру України Володимиру Гройсману народний обранець адресувала депутатський запит, у якому зазначено, що згідно з пунктом 3 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» протягом 2018–2019 рр. реалізація державних гарантій медичного обслуговування населення за програмою медичних гарантій поступово запроваджується для медичної допомоги, зокрема шляхом реалізації пілотних проектів для відповідних видів медичних послуг, окремих закладів охорони здоров’я, населених пунктів чи регіонів. Порядок реалізації таких проектів, перелік медичних послуг та лікарських засобів, що оплачуються за рахунок коштів Державного бюджету України, тарифи та коригувальні коефіцієнти встановлюються Кабінетом Міністрів України.

При цьому зазначається, що згідно з розподілом видатків Державного бюджету України на 2019 р., затвердженим Законом України «Про Державний бюджет України на 2019 рік», Національній службі здоров’я України (НСЗУ) за бюджетною програмою 2308050 «Пілотний проект з реалізації державних гарантій медичного обслуговування населення за програмою медичних гарантій для амбулаторно-поліклінічної вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги» передбачені кошти в розмірі 2 млрд грн.

Також у депутатському запиті наголошується, що Міністерством охорони здоров’я України 20 грудня 2018 р. на офіційному сайті було повідомлено, що з липня 2019 р. розпочнеться реалізація програми «Безкоштовна діагностика», тобто НСЗУ розпочне оплату діагностичних послуг на рівні амбулаторної спеціалізованої медичної допомоги. Крім того, зазначено, що НСЗУ почне оплачувати 54 діагностичні та лікувальні послуги на направленням лікаря первинної ланки.

Але при цьому варто розуміти, що для того, щоб програма запрацювала, Кабінет Міністрів України повинен затвердити постанову, необхідну для її реалізації. І важливим є те, що цією постановою мають бути затверджені тарифи надання таких послуг. За змістом статті 10 Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення», для всієї території України встановлюються єдині тарифи оплати надання медичних послуг, лікарських засобів та медичних виробів.

Тарифи можуть встановлюватися, зокрема, як: глобальні ставки, що передбачають сплату надавачам медичних послуг фіксованої суми за визначену кількість послуг чи визначений період; капітаційні ставки, які встановлюються у вигляді фіксованої суми за кожного пацієнта; ставки на пролікований випадок; ставки на медичну послугу; ставки за результатами виконання договорів про медичне обслуговування населення надавачем медичних послуг. Зазначені ставки можуть використовуватися як разом, так і окремо одна від одної.

Оплата згідно з тарифом гарантована всім надавачам медичних послуг відповідно до укладених з ними договорів про медичне обслуговування населення. До тарифів можуть застосовуватися коригувальні коефіцієнти, розміри та підстави застосування яких є єдиними для всієї території України.

Також при розрахунку тарифів та коригувальних коефіцієнтів базою для визначення компонента оплати праці медичних працівників є величина, що є не меншою за 250% середньої заробітної плати в Україні за липень року, що передує року, в якому будуть застосовуватися такі тарифи та коригувальні коефіцієнти. Тобто при розрахунку заробітної плати медичним працівникам за надання діагностичних послуг населенню в закладах вторинного рівня, які братимуть участь у програмі «Безкоштовна діагностика», ця норма вже повинна застосовуватися, і вони зможуть отримувати заробітну плату, виходячи з кількості та якості наданих діагностичних послуг.

З огляду на викладене , з метою забезпечення своєчасної реалізації програми «Безкоштовна діагностика», що дозволить пацієнтам безкоштовно отримувати відповідні діагностичні послуги, а медичним працівникам — заробітну плату за кількість та якість наданих ними діагностичних послуг, народна депутатка закликала прем’єр-міністра вжити невідкладних заходів, спрямованих на затвердження постанови Кабінету Міністрів України щодо проведення пілотного проекту з реалізації державних гарантій медичного обслуговування населення за програмою медичних гарантій для амбулаторно-поліклінічної вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги на 2019 р.

Розглянувши цей депутатський запит, оголошений на засіданні Верховної Ради України, у відповідь В. Гройсман доручив Міністерству охорони здоров’я, Міністерству фінансів України та НСЗУ опрацювати порушене питання.

Джерело

Найщиріші вітання з Днем Медичного працівника !!

Admin — Sat, 15 Jun 2019 18:32:39 GMT

16 червня медики України відзначають день Медичного працівника . Декілька фактів з історії медицини :
Маловідоме, але Фрейд панічно боявся числа 62. Коли йому, наприклад, доводилося резервувати номер в готелі, він вибирав той, в якому більше 62 кімнат, а його неприязнь до музики змусила одного разу наказати викинути піаніно його молодшої сестри, поставивши ультиматум: «Або я, або піаніно».

Своїм значущим для медицини дослідженням Луї Пастер зобов’язаний одному пивному заводу, який виступав його спонсором. Власники заводу оплатили йому і поїздку на міжнародний конгрес. Коли Пастеру на конгресі надали слово, перше, що він став робити - розвішувати рекламні плакати пива на сцені. Свою промову Пастер почав словами, що це пиво - найкраще. І лише потім він перейшов власне до справи. Багато країн використовують його напрацювання й донині.

Як відомо, відповідно до історії, Михайло Булгаков мав медичну освіту і навіть практикував як лікар. Після закінчення медичного університету в 1916 році студента Михайла Булгакова направили за розподілом земським лікарем у Смоленськ, куди він відправився з дружиною Тетяною. У перший же вихід на роботу, вірніше ніч, привезли породіллю, а її розбурханий чоловік, погрожуючи молодому лікарю пістолетом, кричав: «Якщо вона помре, вб’ю!» Пологи приймали разом: Тетяна знаходила в підручнику з акушерства потрібну сторінку і зачитувала, а Булгаков слідував інструкціям. Все закінчилося вдало.

Середньовічний лікар Теофраст Парацельс (Філіп Ауреол Теофраст Бомбаст фон Гогенгейм) відрізнявся великою пихою. Він вважав себе настільки великим цілителем і знавцем медицини, що прирівнював себе до Авла Цельса, тому і псевдонім собі взяв Парацельс, що означає «рівний Цельсу». Він не визнавав своїх колег, а праці Авіцени і Гіппократа нещадно топтав зі словами: «Мої черевики тямлять в медицині більше, ніж ці лікарі». Заслуга Парацельса і в тому, що він першим здогадався призвати на службу медицині хімію, він почав лікувати хворих препаратами з заліза, свинцю та ртуті.

Батько медицини, один із засновників професії лікаря - Гіппократ, бачив джерелом всіх захворювань жир. Тому всім своїм пацієнтам рекомендував універсальний метод лікування - голодну дієту. Всіх хто страждав легеневими захворюваннями Гіппократ відправляв до підніжжя Везувію подихати «особливим» повітрям. Серед лікарських рослин Гіппократ на перше місце ставив алое.

У третю неділю червня, за багаторічною традицією, жителі Молдови і Росії, Білорусії і України, Казахстану і Вірменії, медсестри і лікарі, працівники установ охорони здоров’я відзначають своє професійне свято - День медичного працівника. Приймають щирі подяки, поздоровлення і теплі слова.

Підстава: Указ Президії Верховної Ради СРСР від 01.10.1980 N3018-Х «Про святкові і пам’ятні дні», в редакції Указу Президії Верховної Ради СРСР від 01.11.1988 N9724-XI «Про внесення змін до законодавства СРСР про святкові і пам’ятні дні». Акушери, фельдшери, санітари і лаборанти медичних установ, що одягають білі халати, незамінні помічники лікарів, щорічно святкують це свято з глибокою повагою. В Україні святкування Дня медичного працівника в третю неділю червня закріплене Указом Президента України № 281/94 від 03 червня 1994 року.

Нагадаємо, що в перший понеділок жовтня відзначається Міжнародний день лікаря, а Всесвітній день медичних сестер проходить 12 травня.

Дорогі медпрацівники, бажаємо вам міцного здоров’я, тому що і наше здоров’я в цьому випадку буде під вашим надійним захистом! Щастя вам і вашим родинам! І звичайно ж успіхів у роботі, тому що від цього залежить швидкість нашого одужання!

Джерело

Реформа системи охорони здоров’я: неочікувані результати і плани на майбутнє

Admin — Tue, 11 Jun 2019 16:00:36 GMT

(10/06/2019)

Останнім часом найбільше нарікань лунало на адресу незадовільного фінансування медичної галузі, тож намір трансформувати саме цей напрям здався цілком доцільним. Чи змінили нові механізми фінансування глибинну суть діяльності галузі і як це позначиться на її майбутньому?

Від державного стартапу до сталої інституції

Олег Петренко, голова Національної служби здоров’я України Голова Національної служби України Олег Петренко вважає: за цей період служба пройшла шлях від державного стартапу до сталої інституції, а процес змін, що відбувся, слід називати не медичною реформою, а трансформацією системи охорони здоров’я. До того ж вдалося досягти таких зрушень, які донедавна вважалися недосяжними.

По-перше, на думку Олега Петренка, подолано зневіру в можливість реальних і швидких змін. На період створення НСЗУ ніхто не вірив у те, що за короткий проміжок часу вдасться укласти договори з усіма закладами первинної ланки, а останнім – належним чином підготуватися до контрактування. Міфом називали гарантії забезпечити «повну комп’ютеризацію» первинки і підписати належну кількість декларацій з пацієнтами (очікувалося, що їх буде приблизно 5 мільйонів до кінця минулого року). Однак результати перевершили всі сподівання: наразі підписано 27,6 мільйонів декларацій. У деяких вікових групах (діти, люди віком понад 60 років) це зробили 80% пацієнтів. На початку минулого року на "первинці" комп’ютеризованими були лише 3% робочих місць лікарів, нині цей показник сягає 92%. Доступ до інтернету мають 97% закладів ПМСД. Досягти цього було непросто, але українці охоче слідують правилам, якщо вони зрозумілі й прозорі, стверджує Олег Петренко.

По-друге, в Україні до реформи в сфері охорони здоров’я вперше долучилися приватні заклади. Вочевидь їм також потрібно було повірити в те, що держава не грається з ними, а готова чесно співпрацювати. Коли вони в цьому переконалися, почала збільшуватися кількість приватних закладів, котрі надають ПМД, як і чисельність лікарів-ФОП. Нині НСЗУ уклала договори з 243 надавачами ПМД приватної форми власності.

По-третє, з 1 квітня нинішнього року в адміністрування НСЗУ перейшла програма «Доступні ліки», до якої долучилися 6,5 тисяч аптек і аптечних пунктів, понад 3 тисячі з них за цей час відпустили бодай 1 рецепт.

" Україна нарешті наблизилася до цивілізованого фармацевтичного ринку – попри невеликі технічні ускладнення, електронний рецепт запрацював по всій "первинці". Завершеним цей процес можна буде вважати після поширення електронного рецепта на всі ланки надання медичної допомоги."

Олег Петренко

НСЗУ фінансує законтрактовані лікувальні установи, використовуючи цивілізовані інструменти оплати. За 9 місяців служба виплатила закладам "первинки" майже 9 мільярдів гривень – за допомогою обслуговування казначейством (такі виплати здійснюють щомісяця і вчасно). Також за програмою «Доступні ліки» було виплачено 45,5 мільйонів гривень аптекам (вони отримують кошти двічі на місяць) – усього отоварено 1,6 мільйонів рецептів.

Закони ринку: конкуренція породжує кращих

Зараз заклади первинної ланки виконують роль інноваторів: до них звертаються по консультацію керівники закладів інших рівнів, які лише збираються автономізуватися й переходити на нові механізми фінансування. Втім, і в середовищі новаторів з’явилися справжні лідери. Багато закладів зуміли охопити деклараціями понад 100% приписного населення, тобто до них прийшли пацієнти з інших територій обслуговування. А це все прояв справжньої конкуренції, переконаний Олег Петренко. І наводить конкретні приклади. Одеська міська поліклініка №6: охоплення деклараціями – понад 100% прикріпленого раніше населення.

Відтак зарплата лікарів вищої категорії (у разі забезпечення нормативу декларацій) сягає 17 000 гривень, медсестри – 9800 гривень.

Подружжя лікарів-ФОП обслуговуюсь 3820 пацієнтів кількох гірських поселень Хустського району, що на Закарпатті. За півроку отримали від НСЗУ 1,2 мільйони гривень, після чого відмовилися від своїх намірів їхати працювати за межі України.

Економічний стимул творить дива і модифікує поведінку надавача послуг, а відтак кардинально змінилася й система надання ПМД в Україні підсумовує Олег Петренко.

Щодня збільшується кількість аптек, які укладають угоди з НСЗУ. Понад 22% рецептів відпускають менше ніж за годину після їх виписування – це легко відстежити за нинішньої комп’ютеризації системи, яка допомагає в управлінні нею і водночас підвищує відповідальність лікарів та фармацевтичних працівників.

Трансформування системи охорони здоров’я: госпітальний сектор

Зміни в цьому секторі супроводжуватимуться багатьма непростими рішеннями, переконаний Голова НСЗУ. Тож потрібно ретельно обдумувати всі кроки, однак не робити нічого – гірше, ніж запроваджувати непопулярні заходи. Адже навіть у розвинених країнах світу система охорони здоров’я трансформується досить болісно що провокує невдоволення багатьох категорій людей. Тож альтернативи діалогу й руху вперед не існує, особливо за нинішньої ситуації у вітчизняному госпітальному секторі. Від Союзу наша держава успадкувала велику мережу малопотужних стаціонарних закладів. Деякі з них узагалі важко назвати лікарнями, бо вони не можуть забезпечити не те що якісну, а навіть безпечну медичну допомогу. І це залежить не тільки від фінансування, а й від кваліфікації персоналу.

«Під час реалізації міжнародних проектів проаналізовано роботу протитуберкульозних стаціонарних закладів України і з’ясовано: якщо кількість госпіталізованих пацієнтів зменшується, одразу зростає середній показник їх перебування на ліжку, і навпаки, – розповідає Олег Петренко. – Коли ж оплата надходитиме за пролікований випадок, то закладу буде вигідніше скоротити термін перебування хворих до економічно та клінічно обґрунтованого й обслуговувати якомога більше пацієнтів, надаючи їм якісніші послуги. Інший приклад: у всьому світі частка хворих, які «проходять» через хірургічні відділення без проведеної операції не перевищує 15%, в Україні ж є хірургічні відділення, де цей показник становить майже 90%!»

Наразі в Полтавській області стартував пілотний проект фінансування стаціонарних закладів, який, по-перше, дасть змогу отримати достовірну інформацію про реальне споживання послуг, а по-друге, змінить механізм їх фінансування. На основі результатів пілотного проекту будуть реалізовані зміни в стаціонарній допомозі країни. З 2020 року програма медичних гарантій охопить всі види допомоги: первинну, спеціалізовану амбулаторну й стаціонарну, високоспеціалізовану амбулаторну й стаціонарну, екстрену медичну допомогу, медичну реабілітацію, паліативну допомогу, допомогу на випадок вагітності й пологів і дітям до 16 років. НСЗУ буде фінансовим оператором закладів, які надають усі види медичних послуг. Голова НСЗУ заявив, що за підрахунками експертів нинішні асигнування на охорону здоров’я потрібно збільшити на 20%, тоді можна бути впевненим у тому, що програма державних медичних гарантій працюватиме успішно. Втім, особливі надії покладають на інвестиції в медичну галузь з місцевих бюджетів. Таких прикладів уже достатньо, тож у НСЗУ сподіваються: хороший почин підхоплять й інші місцеві органи самоврядування. З початку 2020 року систему охорони здоров’я фінансуватимуть за єдиною програмою.

Як обійти «гострі кути»?

Наразі лікарів і пацієнтів непокоять питання, на які вони не отримали чітких відповідей. Наприклад, про долю пацієнтів, котрі не підписали декларацій із сімейними лікарями, чи перелік послуг, що мають ввійти до гарантованого пакета (особливо в таких соціально чутливих напрямках, як психіатрична та паліативна допомога, реабілітація тощо). Олег Петренко підтвердив: дедлайну підписання декларацій ніхто не встановлюватиме. Лікарі можуть відмовити пацієнту лише тоді, коли виконали норматив, а таких уже більше третини.

Програма державних гарантій передбачає певні правила, зокрема й підписання декларацій, які є «пропуском» у систему аби держава могла оплатити первинну допомогу пацієнту, вона має принаймні знати про нього, тому йому краще увійти в систему з декларацією.

Якщо ж пацієнт цього не схоче, він зможе скористатися, наприклад, послугами приватних клінік. Екстрену та невідкладну допомогу (на рівні первинної ланки) надаватимуть кожному громадянину, незалежно від того, підписав він декларацію з сімейним лікарем чи ні. Також Голова НСЗУ повідомив: планується, що до гарантованого пакета ввійде певний обсяг стоматологічних послуг (для дітей та обслуговування ургентних випадків).

Нині активно розробляють програму медичних гарантій для всіх видів допомоги. Згідно із законодавством її подають на розгляд разом із Законом про державний бюджет, тобто до 15 вересня всі матимуть нагоду ознайомитися з цим документом. В Україні такий пакет розробляють уперше, тому очікується, що з кожним роком він буде детальнішим, особливо для специфічних напрямків – реабілітації, протитуберкульозної, психіатричної та паліативної допомоги, які включають багато медико-соціальних послуг. Олег Петренко прогнозує, що тут виникатимуть доволі складні ситуації й доведеться приймати непрості рішення. До того ж за деякими видами допомоги у НСЗУ немає даних, на підставі яких можна біло б прийняти однозначні рішення – у таких випадках замість переліку конкретних послуг для гарантованого пакета пропонуватимуть їх загальний опис із зауваженнями про особливості оплати.

Ще один виклик – доля відомчих закладів, котрі в будь-якому разі перейдуть на загальні правила фінансування. У цьому переконаний Олег Петренко. Щодо клінік НАМН України, НСЗУ оплачуватиме їм медичні послуги за загальними чи спеціальними тарифами (якщо вони значно відрізнятимуться за високоспеціалізованим наповненням). Для цього закладам НАМНУ потрібно автономізуватися, укласти договір з НСЗУ. Багато з них уже почали працювати над вирішенням цих питань, запевнив Голова НСЗУ.

Світлана ТЕРНОВА, «ВЗ»

Джерело