Кожен із нас стикався з різними видами болю, але психологічний біль – особливий. Науково доведено, що найсильніший і самий руйнівний біль — психологічний. Багато людей не в силах витримати його і справитися з ним самостійно.

Спостереження психіатрів показують, що психологічний біль створюється спробою свідомості відокремитися від самого себе, це розщеплення єдиної свідомості: з одного боку людина намагається уникнути, придушити заперечуване почуття, а з іншого боку нею опановує саме спостережуване почуття. Тому, якщо причиною болю є двоїста свідомість, то лише єдина свідомість може позбавити від неї. Будь-який психологічний біль зникне в єдності.

Причини психологічного болю

Природна сутність людини така, що вона надто переймається речами, що відбуваються навколо неї, що не може не відбиватися на її психічному стані. Одні люди стійко справляються з життєвими негараздами, іншим для цього необхідно докласти максимум зусиль, а треті вибирають найпростіший шлях — віддаються на волю відчуттів, які захльостують їх, впадаючи в депресію і стреси.

Причина психологічного болю може знаходитися в минулому. Наприклад, це може бути психічна травма, тяжкі спогади, втрата близьких.

Причина психологічного болю може знаходитися в сьогоденні: безпосередньо відбувається ситуація зовні та актуальні процеси всередині психіки людини.

Причина може бути навіть пов'язана з майбутнім. Наприклад, багато людей живуть в очікуванні поганого, це їх гіпотетичні страхи, переживання за можливі події і їх наслідки.

Всі ці стани створені природою для швидкої психологічної самодопомоги. Працюють вони приблизно так само, як і фізичний біль, хвороба або травма в організмі. Тим не менш, психологічні захисти лише захищають, але не вирішують проблему і не дають допомоги, вони допомагають протриматися до того моменту, коли прийде допомога.

Як впоратися з  душевним болем:
Поради психологів

Психологи кажуть, що головне — не заганяти душевну біль всередину, не придушувати емоції, а дати їм вийти назовні. В іншому випадку вони згодом обов’язково негативно позначиться на фізичному стані людини. Людині, що переживає душевні муки, потрібно дати можливість виговоритися.

Багато, що потрапили в таку ситуацію, починають звинувачувати себе. Вони без кінця прокручують у голові ситуацію, щоб зрозуміти, де зробили помилку, і страчують себе, що вчинили так, а не інакше. Від цього їх душевні муки тільки посилюються, адже вони переконують себе в тому, що ніхто інший, а вони самі стали виною своїх або чужих нещасть. Така поведінка називається самоїдством, самобичуванням, воно веде до того, що включається програма на самознищення. «Перестаньте звинувачувати себе, — кажуть психологи. — Це шлях в нікуди».

«І це теж пройде…», — такий напис була висічена на кільці царя Соломона. Події, що послужили причиною душевного болю, підуть у минуле. Біль від втрати близької людини перестане бути такою гострою. А все інше можна пережити, особливо якщо замість того, щоб концентруватися на переживаннях, запитати себе: «Чому подія може мене навчити?».

І не забуваємо дарувати тепло тим, хто поруч з нами, хто переживав за нас і кому ми як і раніше дороги.

Якщо б люди не переживали зрад, вони б не цінували вірність, якби вони не знали, що таке втрата, — не цінували б життя, якби не знали зради, — не цінували дружбу. Німецький філософ Іммануїл Кант розглядав страждання як стимул до дії, завдяки яким людство неминуче рухається до кращого.

І все ж таки, що ми можемо ще зробити , коли душевна біль наповнює нас?

1. Звертайте увагу на емоційний біль, вчасно його розпізнавайте та вживайте захотів, щоби його втамувати, доки він не охопить вас цілком.

Фізичним болем організм сигналізує, що щось негаразд, і треба негайно щось вдіяти. Так само відбувається і в випадку болю емоційного. Якщо поганий настрій чи відчуття марності не минають, це сигнал про наявність психологічної травми, яку треба вчасно лікувати. Адже, наприклад, самотність здатна завдати серйозної шкоди як фізичному, так і психічному здоров'ю.

2. Змінюйте напрямок своєї реакції на невдачу.

Невдача часто може змусити вас зосереджуватися на тому, що вам не вдається, а не на тому, що ви здатні зробити. Ці думки заважають ефективно діяти, це позначається на результатах, і ви знов-таки фокусуєтеся на своїх похибках. Щоби зупинити цю "емоційну спіраль", навчіться не зважати на першу реакцію на невдачу, відчуття безпомічності, та натомість складіть список факторів, які ви зможете контролювати, як робитимете наступну спробу.

До слова, планування – це корисна вправа, яка помагає позбутися відчуття безпомічності та підвищує шанси на успіх.
 

3. Бережіть самоповагу та не забувайте собі співчувати.

Самоповага – це ніби емоційна імунна система, котра боронить вас від болю та зміцнює емоційну стійкість. Тому важливо пильнувати, щоби не принижувати самого себе, надто коли на душі й так кепсько. Один зі способів "полікувати" вражену самоповагу – це поспівчувати самому собі. Замість гризти себе, уявіть, ніби перед вами близький друг, якому сумно з таких самих причин, що й вам. Напишіть йому листа, висловіть співчуття та підтримку. Перечитайте.

4. Відволікайтеся від поганих думок

Коли ви раз за разом прокручуєте в мозкові подію, що вас засмутила, замість того, щоби шукати, як вирішити проблему, ви "зависаєте", а психологічний більш ризикує стати глибшим. Найкращий спосіб відволіктися – це зайнятися чимось, що вимагає повної концентрації – вирішити кросворд, пограти в судоку, пригадати імена всіх-всіх однокласників , що вчилися з вами у одному класі тощо.

Дослідники стверджують, що навіть 2 хвилини такої вправи порятують від нездорової зосередженості на негативі.

5. Шукайте у втраті сенс

Втрати – це частина життя, проте шрами від них можуть лишатися назавжди, заважаючи рухатися вперед. Найважливіше, що можна зробити, щоби полегшити біль, це відшукати сенс у цій втраті та мету, до якої тепер треба йти. Подумайте, як ви можете по-новому оцінити власне життя або допомогти іншим це зробити, уявіть, які зміни вам тепер треба здійснити, щоби жити у згоді з новою метою та новими цінностями.

6. Хай почуття провини не буде надмірним.

Почуття провини може бути корисним. У невеликих дозах воно спонукає вас діяти задля вирішення проблем, які є в стосунках із іншою людино. Проте надмірне почуття провини отруйне, воно висмоктує емоційну та розумову енергію, не дає насолоджуватися життям.

Допомогти може ефективне вибачення. Так, напевно, ви вже намагалися перепросити, але вибачення – це насправді дещо набагато складніше, ніж нам здається. Ключовий його інгредієнт – це "твердження емпатії". Іншими словами, коли ви перепрошуєте, менше уваги приділяйте поясненням, чому ви так вчинили, а більше тому, як ваш вчинок або його відчутність вплинуло на іншу людину.

Коли вам щиро пробачать, вам полегшає.

7. Запам’ятайте  які прийоми найкраще допомагають вам гоїти душевні рани

Зверніть увагу на те, як ви переживаєте негативні моменти. Ви одразу викидаєте їх із голови, дуже засмучуєтеся, проте швидко відходите, засмучуєтеся надовго або тамуєте свої почуття? Проаналізуйте та оберіть ті прийоми першої емоційної допомоги, які підійдуть саме вам.

 

Жичу усім  здоров'я, як фізичного так і душевного!
З повагою, психолог Г.Бірук

До розділу

На головну