Все більше спогадів і менше сподівань...

                                                                                           І на чолі утрат сліди глибокі...

                                                                                   Як непомітно ближчає та грань,

 Що жде за нею прикінцевий спокій.

     Є. Плужник 

Психологічний супровід є надзвичайно важливим компонентом паліативної допомоги. Термін «Паліативна допомога» - широке понят­тя, що означає різнобічну допомогу і підтримку людини, яка захворіла на невиліковну хворобу. Комплексна кваліфікована паліативна допомога поєднує в собі різні компоненти: медичний тера­певтичний контроль, паліативну медицину і ліку­вання симптомів хвороби, якісний фізичний до­гляд і створення фізичного комфорту, психологіч­ний супровід як пацієнта, так і членів його сім’ї, духовну опіку і підтримку душевного спокою, різні форми соціальної підтримки - усього того, що може забезпечити максимально можливу якість життя паліативного пацієнта. Така допомо­га надається від моменту встановлення хворому діагнозу і аж до останньої хвилини його життя. Окрім того, паліативна допомога передбачає пси­хологічну підтримку страждаючих членів сім’ї,як у періоді тяжкої хвороби близької їм людини, так і в періоді скорботи.

Жодна людина не є готовою до будь-якої хворо­би в плині свого життя, як і немає доброго очікува­ного часу для її виникнення. Невиліковна хвороба, тяжкий діагноз мають сильний вплив на психіку людини. Стрес, негативні емоції, нерозуміння, не­спокій, тривога, страх, розгубленість, паніка, апа­тія, відчуття приреченості нерідко стають причи­нами психічного спустошення, глибокої депресії - аж до суїцидальних думок і спроб. Отже, психо­логічний супровід є надзвичайно важливим ком­понентом паліативної допомоги і покликаний по­легшувати та попереджати психічні, душевні страждання, пов’язані з невиліковною хворобою і відходом з життя.

Створення психологічного комфорту підвищує ефективність симптоматичного лікування паліа­тивного пацієнта, дозволяє максимально викорис­тати потенційні можливості його психічної адап­тації, забезпечує максимально можливу якість життя за таких негативних обставин.

Робота психолога в закладі паліативної допомо­ги має свої властивості,  вона направлена на  різні точки прикладання це -  важко хворі пацієнти, їх страждаючі родичі та постійно навантажений чужим горем персонал.

Мета роботи – навчити хворого як справлятися з хворобою і проблемами, наповнити життя змістом (фото, рукоділля, листи майбутнім внукам, запис на диктофон), пом’якшити жорстоку правду, а не прикрашати брехню, любити людину, часом сказати щось мудре і слухати, слухати , слухати...

Перейти від питання “скільки?” до запитання “як?”. Допомогти розкрити симптоми психологіч­них страждань, які найчастіше зустрічаються в онкологічних хворих у термінальному періоді життя, можливості психологічної підтримки паці­єнтів, які відчувають відсутність сенсу життя, так звану «кризу ідентичності», або екзистенціальну кризу, що може стати як додатковою причиною багатьох захворювань, так і погіршувати й обтяжу­вати вже існуючу хворобу, допомогти важко хворому прийняти себе таким , яким він є , і сприяти примиренню  людині , що помирає  з останнім неминучим конфліктом його земного життя .

ДО ВАШОЇ УВАГИ : 
 

1. Дописи та статті

2. Навчання

3. Притчі

4. Цікава психологія

На головну стрінку