– Працюю медсестрою, – розповідає «Карпатському об'єктиву» хустянка Марія Кочіш. – Заробляю мало. Чоловік помер, син – студент, навчається в Києві. Про нове модне вбрання вже й забула. Одягаюся в секонд-хенді. Щоб хоч трохи покращити фінансовий стан, підробляю в одній фармакологічній компанії, від продажу ліків мені перепадає «гонорар» – 5 відсотків від вартості. Зі «ставки» вже б давно померла з голоду.
– Зараз важко всім, – запевняє інша мешканка міста над Тисою Лариса Мельник. – Я продаю цукерки у приватній фірмі, чоловік їздить на заробітки. Проте в мене троє дітей, тому не можу сказати, що родина розкошує. Крім основної роботи, випікаю торти на замовлення. Можу «зробити» як шоколадний капелюшок, так і казкових персонажів чи будь-який бісквіт за бажанням замовника. Такий заробіток приносить і матеріальне, і моральне задоволення. Тож кожен намагається хоч якось покращити фінансовий стан за рахунок того, що вміє робити. Одні перепродають одяг, інші розводять тварин, хтось надає сантехнічні чи будівельні послуги, виготовляє речі домашнього вжитку самотужки...
Які зарплати у Європі?
Зараз розмови про європейський рівень життя є улюбленою темою наших земляків. Тож, гадаю, краянам буде цікаво дізнатися, скільки грошей отримують пересічні спеціалісти за кордоном. Отже, найвищу «мінімалку» забезпечує своїм громадянам Люксембург – 1 642 євро. Найменше ж заробляють у сонячній Болгарії – від 123 євро. Загалом країни Євросоюзу можна умовно поділити на три категорії: держави з високими, середніми і низькими мінімальними зарплатами. До країн із найбільш достойними мінімальними зарплатами входять: Ірландія – 1462 євро, Бельгія – 1387 євро, Нідерланди – 1382 євро, Великобританія – 1010 євро, Франція – 1000 євро. Золотою серединкою в матеріальному плані радують своїх громадян у Португалії, Словенії, Греції, Іспанії та на Мальті, де мінімальна зарплата коливається від 500 до 1 000 євро. Замикають ланку прибалтійські республіки, а також Чехія, Польща, Угорщина, Словаччина, Румунія і Болгарія. У цих країнах мінімальні зарплати становлять 123–153 євро. А в таких державах, як Данія, Швеція, Фінляндія, Німеччина, Італія, Австрія та Кіпр, мінімальна зарплата взагалі не встановлюється.
Як прожити на 1 218 гривень?
Та повернімося до вітчизняної «мінімалки». Що можна собі дозволити купити на трохи більше, ніж тисячу гривень? За підрахунками державних мужів, ми повинні витратити на продукти харчування 792,56 грн, непродовольчі товари (одяг, канцелярія) – 195,78 грн, заплатити за комунальні послуги 228,34 грн, решту можемо відкласти на інші витрати (ліки, мийні засоби, транспорт) ... Та подивимося на ці платежі об'єктивно. Хіба можна вкластися у 228, 34 грн, оплативши всі рахунки – за воду, електроенергію, газ, телефон? Особливо взимку... А що з одягу можна купити за 195 грн, коли одні джинси коштують від 250 і більше, пара зимових чобіт – від 500 грн, не кажучи вже про куртки, шуби, дублянки... Отже, доведеться обмежуватися шкарпетками. Тепер про ліки. Які в нас ціни на медикаменти, ні для кого не секрет. Видно, «інші» витрати включають лише вартість «Валідолу» та заспокійливих... При цьому більшість краян уже забули, що таке відпочинок. А якщо родині доводиться ще й погашати старі кредити, то розв'язати фінансовий гордіїв вузол узагалі непросто.
Отож, перефразовуючи загальновідомий вислів про щастя, яке не в грошах, так і хочеться додати слова: «А в їхній кількості», бо жити гідно із крихітної зарплатні аж ніяк не реально. І хоча судячи з реалій сьогодення, ситуація на краще зміниться не скоро, та все ж хочеться вірити, що погіршення в нас у країні тимчасові.
Матеріал взято на сайтах :
http://coruption.net/statti/item/18517-vyzhyty-po-ukrainsky-na-minimalku
