Мета: гармонізація внутрішнього світу персоналу; розвиток співпраці; допомоги і самодопомоги; покращення емоційного стану та психічного здоров’я.

Завдання: пригадати та уточнити поняття професійне вигоряння»; «виснаження»; розглянути фактори, стадії та ознаки вигоряння; дібрати способи та методи відновлення психоемоційного комфорту.

    Синдром емоційного вигоряння (СЕВ) – це реакція організму, яка виникає внаслідок довготривалої дії професійних стресів середньої інтенсивності. Фактори, які впливають на вигоряння, це індивідуальні особливості нервової системи і темпераменту. Швидше вигоряють працівники з слабкою нервовою системою і ті, хто має інтровертований характер, індивідуальні особливості яких не поєднуються з вимогами професій типу «людина-людина». Розповсюджуваність СЕВ найбільш часто зустрічається серед таких професій, як лікарі, викладачі, психологи і соціальні працівники тощо.

     Спочатку у «вигоряючого» починає зростати напруга у спілкуванні. Далі емоційна перевтома переходить у фізичну, людина не відчуває у собі сил для виконання навіть дріб’язкових справ, доводиться докладати багато зусиль, щоб примусити себе приступити до роботи. Така втома може провокувати стан пригніченості, апатію, спалахи роздратування, відчуття постійної напруги, дискомфорту. Вигоряння відбувається дуже поступово (1 стадія триває 3-5років, 2 триває 5-15 років, 3 – від 10-20 років), на його тлі можуть загострюватись хронічні і виникати нові хвороби.

     Стає необхідним поглиблене вивчення феномену синдрому вигоряння та профілактичних заходів щодо запобігання його виникнення. Почуття емпатії для медичних працівників, без перебільшення, є необхідною професійною якістю. Головною причиною синдрому вигоряння вважається психологічна і душевна перевтома. Професія лікаря – одна з найважчих, але  й найважливіших у соціальній сфері. Медичні працівники – представники професії «людина-людина», тому досить часто стають жертвами синдрому вигоряння. Серед основних професійних чинників, що зумовлюють результати дії тривалого стресу, можна виділити значне емоційне насичення актів взаємодії з пацієнтами. Зважаючи на значне навантаження, особливо за кількістю пацієнтів, з якими працюють медсестри і лікарі, виявлено, що СЕВ проявляється неадекватним реагуванням на пацієнтів і колег, відсутністю емоційної замученості, втратою здатності до співпереживання пацієнтам, перевтомою, яка веде до редукції професійних обов’язків та негативного впливу роботи на особисте життя.

    Головне для персоналу потрібно мати і завжди підтримувати високу активність і витривалість при фізичних  та розумових навантаженнях. Кожен член колективу має здатність змінювати не лише свій власний маленький світ, а й вносити доволі суттєві зміни у соціальне середовище, що його оточує. Тобто кожна окрема людина має здатність в тій чи іншій мірі керувати колективом або спільнотою шляхом керування власним внутрішнім світом.

    Встановлено, що синдром емоційного вигоряння виникає там, де існує хаос, де немає  чітких посадових інструкцій та планування діяльності. Тому для профілактики професійного вигоряння(ПВ) є наведення перш за все ладу у власному особистісному світі. Починаючи робочий день, необхідно чітко визначити ті результати в досягненні яких є потреба впродовж цього дня. Це можуть бути, як конкретні результати професійної діяльності, так і результати щодо перебігу робочого графіка.

    Основою працездатності та збереження власного здоров’я під час професійної активності є планомірний розподіл праці та відпочинку. Важливим є не тривалість відпочинку, а його якість та періодичність.

     Під час знайомства з персоналом кожен назвав  своє ім’я і характерні особистісні якості.

    Для того, щоб краще пізнати один одного, було запропоновано витягнути картку і закінчити написану в ній пропозицію.

     Для зняття напруги та подолання емоційних станів ми використали релаксаційну вправу «Дім душі». На рівні свідомої активності релаксації  сприяє повне мисленнєве відволікання від роботи. Адже, релаксація – глибоке м’язове розслаблення.

    Завдяки психогеометричному тесту «Пізнай свій характер», було спрогнозовано поведінку і виявлено, які риси характеру кожної людини. Серед 5-ти фігур потрібно було вибрати ,ту стосовно якої Ви можете сказати: Це – Я. Більшість опитуваних вибрали «прямокутник», а це означає, що у них переважає риса особистості – допитливість, жвавий інтерес до всього, що відбувається та сміливість. Однак, зворотнім боком цього явища є надмірна довірливість, навіюваність, наївність ( ними легко маніпулювати). Потрібно пам’ятати, що «прямокутність» - це лише стадія. Вона мине – і ви вийдете на новий рівень особистого розвитку та збагатитесь набутим досвідом.

По закінченню  ми переглянули слайд  для більш детального ознайомлення з емоційним вигорянням.

    Хочеться зазначити, що персонал виправдав свої очікування на тренінгу. Кожен з них, намагався бути активним, відвертим, толерантним, щирим, позитивним… висловлював  думки і побажання.

     Отже, завдяки  тренінгу колеги зрозуміти, що у процесі професійної діяльності, важливо навчитись контролювати свої думки, емоції; звертати увагу на позитивні моменти життя, вміти бути вдячними за них.

А основне пам’ятати, що «подібне притягує подібне і чим ми цей світ наповнюємо  через думки, емоції, вчинки, те до нас і повертається».

На фото :  моменти тренінгу 

Психолог хоспісу Олена Мельник