Коли береш – наповнюєш руку,  коли даєш – наповнюєш серце.
   

 Добро має здатність бути щедрим та не потребує нагороди. Справжнє добро  можливе тільки за умови великого душевного багатства. Хто щедро робить добро, у відповідь отримує ще більше.
     

Це основа, яка визначає зміст  діяльності студентів-волонтерів  по відношенню до пацієнтів хоспісу. Молодь не повинна стояти осторонь від проблем невиліковно хворих. Від прихильності  волонтерів, їх добрих щирих сердець, хочеться вірити, хоч на мить пацієнти хоспісу стануть щасливіші. А це означає, що ми живемо не даремно! 

Акція „Подарунок від Миколая”  стала традиційною. Пацієнти хоспісу з нетерпінням чекають на волонтерів і св. Миколая. Не стільки подарунки, солодощі тішать хворих, як гарне слово, щира участь та прагнення домашнього затишку. 
 

Радісно і тепло із словами вдячності за участь у їх долі приймали вони студентів волонтерів – Ковальчук Галину, Одварко Аню, Устянчук Наталію, Іщука Сергія.

Віра в людей, у добре і прекрасне – як її не вистачає у наш час, складний, суперечливий та жорстокий.
Тому  приємно, коли зустрічаються люди не байдужі до чужого горя, які з року в рік підтримують наш колектив у проведенні благодійних акцій для пацієнтів  хоспісу.

Висловлюємо щиру вдячність о. Роману та прихожанам української греко-католицької церкви Вознесіння Господнього, волонтерам благодійної молодіжної організації „Карітас”, які постійно опікуються проблемами паліативних хворих.
Життя – екзамен, який не можна перездати. Отже, не треба боятися творити добро.

Ковальчук Галина, волонтер.

На фото : фрагменти віншування хворих закладу.