Для лікування раку будь-якої локалізації в монастирях застосовували настоянку чистотілу із прополісом

Траву чистотілу ретельно подрібнити (це потрібно робити з будь-якою травою). 12 г сухої трави (це приблизно 1 ст. л. з верхом) висипати в пляшку темного кольору, залити 0,5 л якісної горілки (у крайньому разі якісного очищеного самогону). Настояти 5—7 діб у темному місці й профільтрувати. Приймати тричі на день за 30 хв до їди по 1 ст. л. настоянки чистотілу з додаванням 40—60 крапель 10% спиртового екстракту прополісу, розведеного в 50 мл дистильованої води або води гарної якості.

Ще один рецепт, дієвий у разі раку будь-якої локалізації. 5 ст. л. сухого подрібненого кореня чорнобилю (полину звичайного) залити 0,5 л окропу, варити на слабкому вогні 10 хв, настояти 2 години, процідити. До отриманого відвару додати 1 ч. л. настоянки гірчаку перцевого й пити по 2 ст. л., або 30 мл, додаючи туди по 40—60 крапель 10% спиртового екстракту прополісу (тричі на день за 30 хв до їди).

Дуже добре поєднується це лікування із прийомом настоянки чистотілу, яку варто пити за 10—15 хв перед прийомом відвару кореня чорнобилю. Настоянку чистотілу (разову дозу) перед уживанням розвести в 50 мл перевареної або дистильованої води. Її приймають за такою схемою:
1-го тижня — 10 крапель на 50 мл води;
2-го тижня — 20 крапель на 50 мл води;
3-го тижня — 30 крапель на 50 мл води.
З 4-го тижня приймати по 50 крапель до повного використання півлітрової пляшки настоянки.
Настоянку чистотілу готують так: півлітрову банку заповнити наполовину подрібненою травою чистотілу (бажано зібраною в травні), залити доверху горілкою, закрити кришкою, 14 днів витримати в темному місці, періодично збовтуючи, після цього процідити. У 150 мл концентрованої настоянки додати 350 мл горілки — препарат готовий. Цей фітопрепарат треба приймати в разі онкозахворювань матки, стравоходу, прямої кишки, шлунка, кишечнику.
Застосовували в монастирях для лікування всіх видів раку й такий рецепт: тільки-но зірвану траву чистотілу змолоти на млинку для м’яса, відтиснути сік, залити горілкою в пропорції 1:1 і пити по 1 ч. л., запиваючи 30—50 мл води. Одночасно приймати по 60 крапель 20% настоянки прополісу з невеликою кількістю води. Курс лікування — 3 місяці.
Під час лікування травами слід вживати побільше моркви, солодкого перцю, петрушки, цибулі, часнику.

У разі лікування раку молочної залози, раку яєчників, легенів, матки ченці використовували настоянку півонії (мар’їного кореня) й настоянку прополісу.
10 г кореня півонії ретельно подрібнити, залити 1 л горілки, настояти 7 днів, пити по 1 ч. л. тричі на день, запиваючи 50 мл води. Одночасно приймати по 40 крапель 20% настоянки прополісу, розведеної в невеликій кількості води. Курс лікування — 3 місяці.

У зимовий час для лікування раку легенів треба приймати жир печінки катрана (це різновид чорноморської риби) по 1—2 ч. л. на день. У літньо-осінній період у раціон слід ввести названі вище овочі, а також інші, особливо ті, які багаті каротином, наприклад гарбузи.

У разі раку печінки, кишечнику й нирок використовують настоянку гадючника й настоянку прополісу.
100 г кореня гадючника ретельно подрібнити, залити 1 л горілки, настояти 3 тижні, процідити, віддушити й пити настоянку по 4 ч. л. тричі на день, запиваючи водою. Одночасно тричі на день приймати по 40 крапель 20% настоянки прополісу, запиваючи її водою. Курс — 3 місяці.

Для лікування пухлин мозку, печінки й інших локалізацій свіжозрізані молоді гілки й листя омели білої подрібнити, змолоти й наповнити ними на третину літрову банку, залити доверху горілкою, настояти 4 тижні, процідити, віддушити й пити настоянку по 1 ч. л. тричі на день, запиваючи невеликою кількістю води. Одночасно тричі на день приймати по 30—40 крапель 20—30% настоянки прополісу, розведеної в невеликій кількості води. Тривалість лікування — 3 місяці.

Для всіх видів раку дієвим є й такий збір: лопух великий (корінь); омела біла (молоді гілки з листям); фіалка триколірна (трава); нетреба звичайна (трава); ромашка лікарська (трава); вероніка лікарська (трава); чистотіл звичайний (трава); цмин пісковий (квіти); будяк (листя або квіти). Усі рослини взяти порівну й ретельно подрібнити. 2 ст. л. збору залити 0,5 л окропу, настояти 1—2 години, процідити й пити по 0,5 склянки 3—4 рази на день. Курс лікування — 3 місяці. Після 2—3-місячної перерви — повторити. Одночасно приймати бджолиний пилок по 1 ч. л. тричі на день.

Для лікування пухлин травного тракту приготувати такий збір трав: чага (подрібнена на тертці) — 200 г; шипшина корична (плоди) — 100 г; бруньки соснові — 100 г; деревій звичайний (трава) — 100 г; полин гіркий — 5 г. Компоненти перемішати й залити 3 л холодної води, настояти 2—3 години, потім варити на слабкому вогні 2 години. Знявши з вогню, тепло вкутати й настояти добу, процідити, додати до відвару 500 г меду, 250 г коньяку й 200 г соку алое. Перемішати до повного розчинення меду, настояти 4 години. Після цього препарат готовий до вживання. Приймати за такою схемою: перші 6 днів — по 1 ч. л. тричі на день за 2 години до їди. У наступні дні — по 1 ст. л. тричі на день за 1 годину до їди. Курс лікування — від 2—3 тижнів до 2—3 місяців.

Ще один рецепт у разі раку травного тракту. Приготувати збір: деревій звичайний й соснові бруньки (зірвані навесні) — по 50 г, трава полину — 5 г. Добре все перемішати, залити 3 л холодної води й настояти 2 години. Потім кип’ятити 2 години на слабкому вогні, після чого відвар настояти 24 години. Процідити, додати 200 г подрібненого листя алое, 250 мл коньяку (можна й горілки), 500 г меду, закрити кришкою й настояти 4 години. Приймати відвар по 1 ч. л. тричі на день за 1 годину до їди. Курс можна проводити до 3 місяців. Листя алое перед використанням потрібно витримати 2 тижні в холодильнику, за цей час рослина набирає своєї лікувальної сили (цього правила треба дотримуватися в усіх рецептах).

У разі раку підшлункової залози, передміхурової залози й інших локалізацій успішно використовують корінь лопуха. Збирати його треба в екологічно чистих місцях. Біля ставків, де багато вологи, «сила» кореня лопуха слабша. Збирати треба все: листя, стебла, особливо однорічний корінь та квіти. Усе використовують у різних лікувальних цілях). До 10 г подрібненого кореня лопуха великого додати 10 г меду й залити 1 склянкою горілки, настояти в темному місці 10 днів, можна й більше, процідити й приймати по 1 ст. л. 3—4 рази на день. Приймати довго — до 3 місяців (можна робити невеликі перерви), все залежить від самопочуття. А чай із квіток лопуха можна пити за бажанням, шкоди не буде.
Простий і доступний, дуже ефективний збір проти раку кишечнику й шлунка: будяк польовий (осот городній, суцвіття) — 35 г; корінь лопуха — 30 г; квіти лопуха — 20 г; кореневища аїру тростинового — 10 г; бруньки тополі чорної — 5 г. Суміш добре подрібнити. 2 ст. л. сухої суміші залити 0,5 л окропу й настояти до 10 годин, процідити й пити по 2/3 склянки за 30 хв до їди. Одночасно випивати під час їди по 150 мл свіжовичавленого соку моркви з медом тричі на день. Пити один місяць, потім зробити перерву на 15 днів і повторити курс. Але ще краще замінити на іншу суміш (вибрати якусь із названих вище), а пізніше повернутися до цієї.

У разі раку шлунка застосовують і такий засіб (він також ефективний для лікування туберкульозу, виразки шлунка, гострих респіраторних захворювань).
1 кг листя алое 5-річного віку помити, просушити, зрізати бічні шипи, змолоти, покласти до скляної банки, залити 0,5 кг травневого меду й 1,2 л міцного червоного вина, щільно закрити й витримати в темному прохолодному місці 5 днів. Застосовувати перші 5 днів по 1 ч. л. за годину до їди, а потім — по 1 ст. л. 1 раз на день. Курс лікування — від 2 тижнів до 1,5 місяця.

Рецепт лікування раку гортані. Свіжовичавлений сік нетреби змішати навпіл з перевареною водою. Пити по 1 ч. л. тричі на день. Строго дотримуватися дозування (він отрутний!). Одночасно приймати по 0,5—1 ч. л. 10—15% прополісного масла. Воно продається в аптеках, але краще приготувати його власноруч, використовуючи якісне вершкове масло. Вершкове масло також краще приготувати в домашніх умовах. Для цього потрібно взяти жирне коров’яче молоко, зібрати з нього вершки за допомогою сепаратора. Якщо немає такої можливості, вершки можна зібрати з молока, що скисло. Збити зібрані вершки в масло дуже легко, використовуючи один з бабусиних методів (наприклад, налити в пляшку або банку вершки й струшувати енергійно й безупинно до утворення масла). Отримане масло гарно промити водою, розтопити в посуді з іржостійкої сталі або емальованому посуді, додати якісний прополіс (10 г прополісу на 100 г масла), тримати на водяній бані 15—30 хв, безупинно помішуючи, процідити через марлю, остудити, зберігати в холодильнику.

Деякі  поради:
— бажано використовувати ті трави, які ростуть у вашому регіоні;
— підбираючи трави, потрібно віддавати перевагу рослинам, здатним гальмувати розвиток онкоклітин;
— важливо, щоб лікувальні засоби були прийнятними для вас за ціною, тому що лікування може бути тривалим.
Тим, хто хоче досягти успіху за допомогою траволікування, потрібно знати ще деякі дуже важливі аспекти. А саме: існує 4 основні групи протиракових рослин.

 Перша група — рослини, які гальмують розвиток ракових клітин, сповільнюють і зупиняють їхній ріст, а також не дають прогресувати раковому захворюванню. До цих трав належать: чистотіл звичайний, омела біла, аконіт джунгарський, молочай Паласу.

Друга група :-трави, що входять до цієї групи, підвищують імунітет людини й, що дуже важливо, змушують клітини-фагоцити (клітини-пожирачі) працювати активніше. Знахарі й ченці-цілителі дуже високо цінують такі трави через їхню ефективність: ехінацея вузьколиста, вовче тіло болотне, чага, звіробій, елеутерокок, арамія, лимонник, мар’їн корінь, кульбаба лікарська, бузина, чебрець, шипшина, деревій, іван-чай.

Третя група — рослини, які знімають симптоми захворювання. Ці рослини значно полегшують біль, а також зменшують неприємні відчуття, сверблячку, нудоту й т.ін. До таких рослин належать: беладона, болиголов, ромашка аптечна, квіти фіалки, листя розмарину, шавлія.

Четверта група — рослини, що мають явно виражену заспокійливу дію та допомагають досягти стану емоційної стабільності (це вкрай потрібно в разі онкозахворювань): валеріана лікарська, мар’їн корінь, меліса, шишки хмелю, листя м’яти, пасифлора, квіти лаванди, плоди кмину, плоди фенхеля.

У питаннях профілактики й лікування раку дуже важливо застосовувати засоби для оздоровлення всього організму. Ченці для цього теж мали свої рецепти. Одним з універсальних оздоровлювальних засобів є журавлина. Найбільш придатні для цілющих засобів великі й спілі ягоди, зібрані восени. У тих, що побували під снігом, значно зменшується кількість бензойної та хінної кислот, а також вітаміну С, які вбивають онкоклітини та хвороботворні мікроорганізми.
Рецепт приготування оздоровчого напою дуже простий: 1 ст. л. подрібненої журавлини залити 2 склянками окропу й настояти 5—6 годин, тепло укутавши. Пити по 1/3 склянки тричі на день, у разі тяжкого захворювання дозу збільшують до 0,5 склянки на день.
Ченці й цілителі з давніх часів використовують цілющу силу яблук для боротьби з онкозахворюваннями. Найціннішими є антонівка й симиренка, особливо ті, які трохи недозріли. Вони поліпшують обмін речовин, насичують організм багатьма корисними речовинами, сприяють поліпшенню крові й т.ін. Тому потрібно пити свіжовичавлений сік з яблук, уживати їх у сирому й печеному вигляді.
Ченці-цілителі за всіх часів рекомендували й самі пили настій з польового хвоща. І, як завжди, мали рацію, тому що польовий хвощ тримає пальму першості за вмістом кремнію. Як відомо, цей мікроелемент сприяє профілактиці й лікуванню багатьох серйозних хвороб, у тому числі й раку.

З польового хвоща можна готувати кремнієву воду, яку вживають для пиття, а також приготування перших і других страв: 50 г трави (продається в аптеках) покласти в марлевий мішечок (щоб не розсипалася) і опустити в 10-літрове відро з водою, довести до кипіння (але не кип’ятити), зняти з вогню й настояти 4 години, після чого мішечок із травою вийняти. Ще кращий варіант приготування кремнієвої води — з використанням дистильованої води. У цьому разі воду не потрібно підігрівати. Зазначимо, що постійно користуватися цією водою не слід. Надлишок кремнію може подразнювати слизову оболонку травного тракту, сечового міхура, печінки.