Для продовження молодості калину необхідно їсти

 жінкам і чоловікам після 30 років.

 

«Без верби і калини нема України», - говорить народна поезія.

 Наша пам'ять тісно пов’язує калину з милими для нашого серця куточками.

 

            За вітамінною корисністю калина «перемагає» малину. У  її плодах вітаміну С у 1,5 рази більше, ніж у малині, а за вмістом заліза перевершує її в 1,5 рази. І вітаміну С, провітаміну А, фосфору в ній більше, аніж у цитрусових – мандаринах, апельсинах, лимонах. Як засіб продовження молодості, калину слід їсти жінкам і чоловікам після 30 років.

           

Для приготування ліків збирають кору, квіти і плоди рослини. Кору заготовляють навесні  - до розпускання листочків, а плоди – у міру їх достигання, найкраще у вересні-жовтні, після перших приморозків. Кору калини збирають напровесні, висушують, подрібнюють на порошок. Препарати з неї спиняють кровотечі, мають в’яжучу та легку сечогінну дію, потенціюють дію снодійних засобів. Використовують їх і як заспокійливий (седативний) засіб. Вони підвищують тонус матки при кровотечах у післяпологовому і клімактеричному періодах.

           

Корисно пити відвари кори при геморої, допомагають вони запобігти випадковим і звичним абортам. Бабусі-повитухи давали напар кори калини породіллям при маткових кровотечах. Квіти і кора калини – суто «жіночі» ліки. Вони мають естрогенні властивості, лікують непліддя, поліпшують функцію ячників. Відваром молодих пагонів успішно лікували золотуху. Навар із молоком ( одна столова ложка на 100 мл  молока) дають хворим на епілепсію, неврастенію.  Калинова кора вирізняється м’якою дією на організм, малою токсичністю, відсутністю побічних явищ. 

           

Відомо, що ягоди, зібрані в жовтні та пересипані цукром, дають багато яскравого червоного сиропу, яким узимку лікують хворих від кашлю, застуди, грипу. Знахарі рекомендують ягоди проти серцевих хвороб, вони знижують високий тиск, а при вживанні насінин-сердечок (по три штуки) заліковують вади серця, знімають закрепи, лікують геморой, гоять рани.

           

Плоди калини (свіжі, перетерті з цукром), а також їх сік цілющі при нервовій збудливості, гіпертонічній хворобі, атеросклерозі та спазмах судин. Варені у медові плоди вживають для лікування хворих органів дихання, охриплості, недугах печінки, жовтяниці (гепатиті) та проносах. При коклюші у дітей наші бабусі колись готували цукерки – смоктунці з ягід калини, з допомогою яких дітей лікували від кашлю. Сі к плодів здавна використовують у народі як ліки проти деяких злоякісних новоутворень, наприклад пухлин молочної залози, для профілактики раку шлунку (при зниженій кислотності). Вважають також, що постійне пиття соку калини поліпшує самопочуття хворих із пухлинами травного тракту. Його з медом п’ють при онкологічних хворобах печінки і шлунка. Перетерти 20 ягід з однією столовою ложкою меду, залити гарячою водою і пити як чай – він знижує тиск, лікує анемію, поліпшує функцію нирок, допомагає кровотворенню. Настій плодів корисний при фурункульозі, карбункульозі, екземі та інших захворюваннях завдяки високому вмісту вітамінів і загально зміцнювальної дії. Свіжий сік незамінний також у косметології – як засіб проти пігментації шкіри. Українські красуні завжди знали, що цей сік допомагає бути ще гарнішою  і змащували ним шкіру, робили своєрідні маски (змастити обличчя на 20 хвилин, а потім вмитися холодною водою). А ще це найдоступніший  засіб проти вугрів, висипів і веснянок. Вірним супутником калини в лікуванні цього є кульбаба. Тим молодим людям, які мають висипи на шкірі, вугри, рекомендують додавати до чаю і навіть кави трошки корінців кульбаби. Вони добре очищають кров, поліпшують стан шкіри, заспокоюють запальні процеси.

           

Сік калини. Калину після перших приморозків обірвати з грон, видалити плодоніжки, ретельно промити холодною водою. Підготовлені ягоди покласти в емальований посуд, залити водою так, щоб вона їх вкрила. Варити на слабкому вогні до розм’якшення. З проварених ягід через марлю витиснути сік, відстояти 3 години. Потім до нього досипати цукор (125г на 1л соку). Нагріти на повільному вогні до розчинення. Процідити через марлю, довести до кипіння. Розлити в гарячі банки, закрити стерильними кришками, герметично закупорити, вистудити.

            Калина в медові. Грона калини промити водою, дати їй стекти, потім ягоди висушити. Підігріти мед до розрідження, вмочити в нього гілочки калини й обсушити їх. Така калина може зберігатися кілька місяців.

           

Освіжна кава з насіння калини. Насіння з вичавок ягід промити, висушити на повітрі, потім обсмажити до побуріння в духовці, змолоти в млинку для кави – і напій із калини готовий.

           

Чай з квіток калини. Чайну ложку сухих квітів залити окропом і настоювати протягом 2 хвилин. Пити з медом або цукром.

           

Відвар кори. 10г кори на 200мл окропу. Нагрівають на киплячій водяній бані 10-15 хвилин, проціджують, відтискають, доводять до початкового об’єму теплою кип’яченою водою. П’ють по 1-2 столовій ложки 3-4 рази на день після їди.

           

Сирі розім’яті плоди. По 1 столовій ложці 3-4 рази на день за півгодини до їди. При виразці шлунка, колітах і закрепах.

           

Маска з калини. 20 ягід розтерти , вичавити сік, відцідити. Намастити ним проблемні місця. Залишити до висихання, змити.

           

Ягоди калини за своїм смаком нагадують смородину. Їдять їх свіжими, а також роблять компоти, киселі, мармелад, наливки. Слід зауважити, що у підморожених ягодах калини гіркота зменшується, вони стають смачнішими, солодшими. Отож, щойно легкий морозець ударить по землі, зріжте кетяги калини, пересипте їх порівну з цукром і зберігайте у слоїках. Ця лікувальна суміш не псується роками. І завжди будуть у вас під руками чудові природні ліки, як кажуть, на всі випадки життя.

 

(За матеріалами газети «Добрий лікар» № 20 (95) 17/10/13. Сторінка 28.)