Учасники тренінгу пробували зазирнути у свій внутрішній світ, вчилися бути майстрами свого життя – жити в гармонії із собою та з оточенням , і налаштуватися на позитивне світосприйняття.

Невеличкий тест для кожного з вас.

Уявіть стакан, наповнений наполовину водою, і розкажіть про те, що ви бачите перед собою: наполовину повний стакан чи наполовину порожній?
 

Дехто з вас скаже, що стакан наполовину повний - це оптимісти, а хтось – наполовину порожній - песимісти.

Питання:

Як ви вважаєте, чому у кожного своя відповідь на одне і теж питання? Чому так стається, і взагалі, чи важливо для життя кожної людини, ким бути – оптимістом чи песимістом?

Узагальнення

Відмінність полягає в тому, що кожна людина оцінює свої дії, себе та інших людей по-різному. Одні думають позитивно, інші – негативно. Якщо людина налаштована стосовно себе і інших позитивно – то краще складається її життя, і навпаки.

То ким краще бути?

Оптиміст об’єктивно оцінює себе і власні можливості. Якщо він бачить в собі відсутність певних здібностей, то не засмучується, а просто спрямовує власні сили на ті сфери діяльності, в яких його таланти можуть розкритися повніше. Він щиро вірить у перемогу, і в цьому вся його суть – налаштована на перемогу підсвідомість лише виконує закладену в неї програму.

Оптимізм – це світосприйняття, що характеризується бадьорістю, вірою в майбутнє, схильністю в усьому бачити добрі, світлі сторони. Саме оптимізм допомагає людині гідно витримати складні етапи життя, продовжувати жити і творити. Тому це і є важливою якістю людини, котра свідомо націлює своє життя на успіх.

Байка «Про мужність ризикнути, спробувати»

Король запропонував своїм синам випробування, щоб обрати серед них гідного зайняти важливу посаду при дворі. Він підвів їх до дверей у віддаленому кутку саду. Двері були великі і, здається, вросли глибоко в землю.

• Хто з вас може відчинити ці кам’яні величезні двері? – спитав король.

Один за одним сини виходили вперед, оцінюючи оглядали двері, промовляли: «Ні», відходили. Інші, почувши, що кажуть їхні попередники, взагалі не наважувалися на випробування. Тільки останній з синів підійшов до дверей, уважно роздивився їх, доторкнувся, спробував зрушити. Нарешті сильно смикнув – і двері відчинилися. Вони не були замкнені, треба було лише бажання усвідомити це та рішуче діяти.

Король сказав:

• Ти отримаєш посаду при дворі, тому що не покладався лише на те, що бачив і чув, а поклався на власні сили та ризикнув спробувати.

Питання:

Чому інші не змогли відчинити двері?

Завдяки чому останньому сину вдалося їх відчинити?

Висновки.

Дуже багато людей не досягають того, чого хочуть, через свій страх зазнати невдачу.

Лише той досягне успіху та вважатиметься щасливцем долі, хто докладе багато зусиль, праці, наполегливості, ризикне та спробує.

Тож просіть у життя більшого. Прагніть кращого! І, навіть, якщо не все вам вдасться, то частина з того, про що ви мріяли, обов’язково збудеться!