Відділення паліативної допомоги РОКЛ

Цікаві факти про мозок людини

Anna — Thu, 19 Oct 2017 09:40:13 GMT

1.Мозок використовує менше енергії, ніж лампочка в холодильнику

Вчені підрахували, що мозок використовує приблизно 12 Ват енергії. Цікаво, що для постачання його цією енергією вистачає два банани в день - ніякій лампочці у світі не вистачить такої кількості енергії.

2.Порушення режиму дня може погіршити пам'ять

Це дійсно так - зміна, порушення режиму дня не тільки пригноблює, але і вкрай негативним чином впливає на здоров'я мозку. Наприклад, люди, які часто переходять з одного часового поясу в інший (бізнесмени, політики, мандрівники), можуть в кінці - кінців завдати непоправного збитку мозку, внаслідок чого погіршає пам’ять.

Ймовірно, вам не варто турбуватися, а ось пілотам літаків, які літають на великі відстані, вартує. Окрім них до групи ризику відносяться категорії людей, описаних трохи вище.

3.Чому ми не можемо зосередитися на телефонній розмові в галасливій кімнаті?

Тому що мозку складно фокусуватися на звуці з динаміка телефону, якщо в кімнаті дуже шумно. Увага тоді розсіюється, і навіть на найсерйознішій розмові просто неможливо зосередитися. Це дійсно проблема для мозку - він постійно «перескакує» то з голосу друга з телефону, то на шум в кімнаті. Для того, щоб допомогти самому собі, варто скористатися давнім способом - просто прикрити вільне вухо рукою, і тоді все повинно налагодитися.

4.В мозку є центр гумору

Давно психологами вже помічено, що сміємося ми тому, що, слухаючи смішну історію, наш мозок вибудовує подальший ланцюжок подій. Жарт закінчується абсолютно нелогічно, несподівано, не так, як повинно бути. Спочатку мозок впадає в ступор від несподіванки, а потім ми починаємо усвідомлювати жарт і сміємося. Звичайно ж, ступор триває долі секунди, а не хвилини.

Цьому факту є підтвердження - деякі пацієнти з пошкодженими лобовими частинами мозку просто не розуміють ніяких жартів.

5.Сонячне світло викликає чхання

Так відбувається тому, що сонячні промені, які потрапляють в ніс, впливають дратівливо на певні центри. Сигнал від цих центрів поступає в спеціальний відділ мозку, що називається lateral medulla. Ось цей-то відділ і відповідає за таку важливу функцію, як чхання. Якщо його пошкодити, то людина втрачає здібність до чхання.

6.Позіхання допомагає прокинутися

Не дивлячись на те, що позіхання зазвичай асоціюється з сонливістю, воно навпаки, допомагає нам прокинутися. Це відбувається тому, що при позіханні великі об'єми повітря поступають в легені, збагачуючи кров. Збагачена киснем кров потрапляє в мозок, і той починає активніше працювати, а ми відчуваємо, як дрімота відступає.

7.Наша короткострокова пам'ять може запам'ятовувати одночасно тільки сім об'єктів

Люди мають три форми пам'яті: сенсорну, довгострокову і короткострокову. Довгострокова працює подібно до жорсткого диска комп'ютера, а короткострокова - як дуже маленький пристрій, що запам'ятовує. Ця короткострокова пам'ять може одночасно утримувати в мозку тільки п'ять - дев'ять об'єктів. Середня людина здатна одночасно утримувати в пам'яті сім об'єктів. Проте можна натренувати Людину обробляти більшу кількість предметів, ніж дев'ять, якщо навчити її об'єднувати об'єкти в групи.До речі, більшість телефонних номерів складаються з 7 цифр.

8.Шартрез - найбільш видимий колір

Шартрез (жовто-зелений колір) знаходиться чітко посередині частот видимого спектру. Ваші очі мають рецептори для сприйняття синього, зеленого і червоного. Але мозок не отримує інформації про кольори, він отримує інформацію про різницю світлого і темного, і інформацію про різницю між кольорами. У результаті рецепторам мозку найлегше «побачити» саме колір шартрез. До речі, цей колір часто використовується психологами, екстрасенсами, художниками, як заспокійливий і одночасно найпомітніший для людини.

9.Ваша підсвідомість «розумніша» за Вас

Або, принаймні, потужніша. У одному з досліджень людям демонструвалася складна картинка. Людям потрібно було вмить, не думаючи, вказати на те, що дослідники мали на увазі. Більшість випробовуваних із завданням справилася вмить. Іншій групі запропонували спочатку подумати і саме обдумано вказати на потрібний сектор на малюнку. І що? Повний провал, при тому, що на вирішення задачі давалося декілька годин.

10.Розумова робота не стомлює мозок

Виявлено, що склад крові, що протікає через мозок незмінний протягом його активної діяльності, скільки б вона не продовжувалася. При цьому кров, яку беруть з вени людини, що пропрацювала цілий день, містить певний відсоток «токсинів стомлення». Психіатри встановили, що відчуття стомлення мозку обумовлюється нашим психічним і емоційним станом.

11.Регулярна робота мозку дозволяє запобігти його захворюванню

Дослідження показують, що регулярна робота мозку дозволяє запобігти розвитку важкого захворювання - синдрому Альцгеймера. Інтелектуальна активність викликає виробництво додаткової тканини, що компенсує хвору тканину. При цьому вивчення чогось нового, як і заняття незвичним видом діяльності - найкращий спосіб розвивати мозок. Також на діяльність мозку впливає спілкування з тими, хто перевершує вас за інтелектом.

12.Для повноцінної роботи мозку потрібно випивати достатню кількість рідини

Мозок, як і весь наш організм, складається приблизно на 75% з води. Тому, щоб тримати його в здоровому і робочому стані, потрібно випивати необхідну вашому організму кількість води. Тим же, хто намагається схуднути за допомогою пігулок і чаю, що виганяють з організму воду, слід бути готовим до того, що одночасно з втратою ваги вони втратять і працездатність мозку.

13.Мозок прокидається довше за тіло

Інтелектуальні здібності людини відразу після пробудження нижчі, ніж після безсонної ночі. Дуже корисно, окрім пробіжки і сніданку, що підсилюють метаболічні процеси, що відбуваються у вашому тілі, зробити і маленьку розминку мозку. Це означає, що не варто з ранку включати телевізор, а краще щось небагато почитати або розгадати кросворд.

Матеріал взято з сайту :

http://pdu.edu.vn.ua/index.php/psiholog/507-2012-11-01-12-38-27 ( Дарина Ляшко)

Чи є користь від голодування з метою оздоровлення ?

Admin — Mon, 25 Apr 2016 09:24:54 GMT

Давно доведеним фактом є те, що без їжі людина може протриматися протягом декількох днів, не більше. Повна відмова від їжі веде до сумних наслідків — летального результату. Однак деякі люди спеціально відмовляються від їжі на деякий час і стверджують, що таким чином допомагають організму. Давайте розберемося, в чому ж сенс лікувального голодування і яка з цього може бути користь.

У чому користь лікувального голодування для здоров'я

На превеликий жаль, їжу в сучасному світі не завжди можна назвати екологічно чистою. Та що говорити про екологію, коли вона не завжди відповідає навіть санітарним нормам. Найчастіше в складі продуктів, які ми їмо, можна виявити речовини, жодним чином не потрібні нашому організму. Інакше кажучи, замість користі люди ненавмисно собі шкодять.

Більшість токсинів, що потрапляють в наш організм з їжею, виводяться з сечею або потім. Деякі ж речовини залишаються всередині нас назавжди, тому що людський організм не в силах самостійно впоратися з цією проблемою. Саме в такому разі і приходить на допомогу лікувальне голодування — воно як би підштовхує організм на очищення та виведення «застряглих» шкідливих речовин.

Найбільш складні речовинами є важкі метали, трансгенні жири і нітрати. Дослідниками доведено, що за допомогою добровільного голодування організм здатний вивести дані токсини. Знайшовши баланс між голодом і їжею, людина буде не тільки відчувати себе добре, але і уникне зашлакованості. Крім того, такий баланс позитивно позначиться на роботі шлунка, адже йому теж потрібно давати відпочинок.

Дія лікувального голодування на організм

Ніякого секрету в дії лікувального голодування немає, воно досить просто впливає на людський організм. Вся справа в тому, що на перетравлення їжі організм витрачає більшу частину всієї енергії. Відмовившись на деякий час від їжі, він спрямовує всі свої сили на очищення й оздоровлення.

Під час лікувального голодування організм харчується, грубо кажучи, зсередини. У хід йдуть всі накопичені резерви, якими в основному є жирова тканина. Слідом за жировою тканиною організм починає видаляти речовини, що мають більш складний хімічний склад. Цими речовинами і є шкідливі шлаки і токсини. Інакше кажучи, рятуючи себе від голоду, організм не заподіє сам собі шкоду, а буде харчуватися тим, чим доведеться. В цьому і полягає суть лікувального голодування.

Практикуючи лікувальне голодування, треба вчасно зупинитися. Якщо цього не зробити, то в хід піде розщеплення м’язової тканини, від чого, погодьтеся, користі немає.

Джерело : http://polynet.com.ua/u-chomu-korist-likuvalnogo-goloduvannya-dlya-zdorovya.html

Жирна печінка - хвороба чи норма ?

Admin — Wed, 23 Mar 2016 12:24:36 GMT

Жирна печінка: хто винен і що робити?

Досить часто у пацієнта, який одержав направлення на УЗД з приводу якогось захворювання, при обстеженні виявляють незначне збільшення печінки та її дифузне ущільнення. Зазвичай, лікарі розцінюють цей стан як жировий гепатоз, або жирна печінка.

Причини розвитку ожиріння печінки

Вони численні та різноманітні. Це випливає з того, що печінка одночасно бере участь у сотнях фізіологічних процесів, тісно співпрацює з безліччю органів і однаковою мірою зазнає впливу шкідливих факторів як зовнішнього, так і внутрішнього середовища. Втім, жировий гепатоз, як і більшість захворювань печінки, підступний тим, що часто себе ніяк до певного часу не появляє. Проте слід завжди пам’ятати , що печінка – дуже надійний, мовчазний і терплячий орган, який найчастіше сповіщає про свої страждання тільки тоді, коли резервів для відновлення більше немає.

Поняттям «жирна печінка» позначають патологічний стан, який у медичних діагнозах може звучати по-різному. Зазвичай, використовуються три терміни: жирова дистрофія печінки, жировий гепатоз, стеатоз печінки. Всі ці назви описують той самий стан, який характеризується надлишковим відкладанням жиру (ліпідів) у клітинах печінки - гепатоцитах.

Певну кількість жиру в печінці мають усі, це стратегічний запас

енергії, у тому числі для роботи самих клітин печінки, але надлишок цього жиру може призвести до досить тяжких наслідків. Якщо в нормі в клітинах печінки вміст ліпідів близько 5%, то при жировій інфільтрації він може сягати понад 50% маси печінки.

Однак варто зазначити, що жирова дистрофія печінки - стан зворотній . Якщо причини захворювання усунуто, то можна або повістю відновити нормальну структуру печінки, або зберегти ту стадію розвитку патологічного процесу, коли печінка ще здатна повноцінно виконувати свої функції.

«Дякую, печінко, що мені можна ще жити»

Зазвичай, печінка може дуже довго працювати в умовах підвищеного навантаження, тому що її клітини – гепатоцити - мають здатність до оновлення, але навіть їхні регенеративні можливості далеко не безмежні, поступово печінка починає давати збої. Захисна функція печінки - останній блокпост, що перепиняє шлях цілій армії шкідливих факторів не тільки з продуктів харчування, а й зовнішнього середовища проживання сучасної людини. Та природа не могла передбачити того колосального токсичного навантаження , що випадає на долю печінки в наші дні. Клітинам печінки все важче справлятися з ним. У боротьбі за виживання печінка накопичує жир. Тому зараз і відзначається різке збільшення числа хворих на захворювання печінки. Перефразовуючи слова відомої пісні , можна сказати : «Дякую, серце, що вмієш так любити, дякую, печінко, що мені можна ще жити».

Перебіг захворювання

У перебігу жирової хвороби печінки розрізняють два принципово різних етапи. Перший етап — жировий гепатоз, коли жир акумулюється в печінці, але функція печінкових клітин суттєво не порушена. Якщо людина не хворіє на супутні захворювання, то можливий доброякісний перебіг жирової хвороби печінки, тобто сама собою вона, звичайно, не мине, але може принаймні довго триматись на одному рівні, А якщо вдається усунути причини, що спровокували цей стан, то через декілька тижнів надлишкова кількість жиру з печінки зникає.

При несприятливому збігу обставин в гепатоцитах, переповнених жиром, виникає запалення, розвивається другий етап захворювання — жировий гепатоз — стеатогепатит. Це більш виражена і небезпечна стадія. Уражені клітини гинуть і заміщаються сполучною тканиною. Сполучна тканина лише заповнює звільнене місце, але не може виконувати жодних функцій печінкових клітин. Результатом стеатогепатиту можуть стати цироз і рак печінки. Жирову хворобу печінки в основному виявляють при спостереженні збільшення розмірів печінки та зміни іі щільності під час проведення УЗД (перша стадія — стеатоз) або при виявленні зміни печінкових показників (друга стадія-стеатогепатит ). Більшість пацієнтів, включаючи також хворих на стеатогепатит, не мають симптомів.

Накопичення жиру в гепатоцитах не відбувається «раптово». Цей процес триває досить довго. Зазвичай при тривалому жировому або токсичному навантаженні на печінку жировий гепатоз формується до 40-45 років.

Сама можливість виникнення жирової дистрофії печінки пов'язана з тим, що печінка відіграє провідну роль в обміні жирів. Ліпіди надходять в гепатоцити з кишечнику та жирової тканини черевної порожнини. Їх також може бути синтезовано у самих клітинах печінки. Але печінка не слугує простим депо для жиру. Гепатоцити захоплюють жири з крові та включають їх до свого обміну. У печінкових клітинах відбувається інтенсивне розщеплення жиру, синтезуються та окислюються вищі жирні кислоти, утворюється холестерин.

У нормі жирні кислоти формують енергетичний потенціал печінки, забезпечуючи тим самим її функціонування. При порушенні співвідношення між кількістю жиру, що проникає до печінкової клітини, і здатністю клітин до її утилізації розвивається жирова дистрофія печінки. Збільшене надходження ліпідів до печінки внаслідок різних причин, у тому числі і внаслідок погрішностей у харчуванні, призводить до осідання дрібних крапельок у клітинах печінки, що як очисні фільтри пропускають через себе всю кров, яка відтікає зі шлунка та кишечнику. Спочатку гепатоцити в змозі активно переробляти та виводити жир. Однак згодом вони перестають справлятися із своєю функцією. Замість того, щоб нормально працювати, вони "товстішають", набираючи ліпіди. Краплі жиру поступово розтягують печінкову клітину, руйнуючи її внутрішні структури. Нарешті мембрана клітини не витримує і лопає, гепатоцит гине. Тобто при жировій дистрофії печінки порушуються не лише механізми роботи клітин, а й руйнуються самі клітини.

А крапля жиру, звільнившись від оболонки, що її стримувала, зливається з іншими подібними краплями, утворюючи великі жирові включення, вони здавлюють жовчні ходи та кровоносні судини. Це порушує не тільки видалення перероблених продуктів із печінкових клітин, що поки функціонують, а навіть кровопостачання, надходження до них кисню.

Надлишковий жир, накопичений печінковими клітинами під впливом різноманітних факторів, наприклад вживання алкоголю, ліків, надлишкової кількості нітратів у їжі, впливу екологічних токсичних факторів, може окислитися з утворенням високоактивних з'єднань,

що додатково ушкоджують гепатоцит. Тоді настає друга стадія захворювання - гепатит, тобто, запалення печінки. Прогресування запалення веде до загибелі гепатоцитів , заміщення їх "порожньою та нікчемною" сполучною тканиною, а в підсумку — до цирозу печінки та розвитку печінкової недостатності.

У кого найчастіше виникає ожиріння печінки

Жирову дистрофію печінки можна зустріти у всіх вікових групах, але її частота зростає з віком (після 45 років). У жінок основна причина цього захворювання - надлишкова маса тіла. У пацієнтів, які хворіють на ожиріння, печінка хвора на те ж саме ожиріння. Статистика свідчить: у 70% людей з підвищеною масою тіла розвивається жирова дистрофія печінки, у 20% - стеатогепатит (ожиріння печінки із запальною реакцією по типу гепатиту) і у 2% - цироз печінки. Найнебезпечнішим є, так званий, абдомінальний тип ожиріння, коли жир переважно відкладається в ділянці живота. Простим маркером абдомінального типу ожиріння є збільшення об'єму талії в чоловіків понад 102 см, у жінок понад 88 см. Але жирові надлишки в печінці можуть бути і в худих людей при незбалансованому харчуванні (наприклад, при зменшенні білка в раціоні), надмірному захопленні обмежувальними дієтами, при різкому схудненні. Річ у тім, що за нормальних умов жири в печінці використовуються, насамперед, як джерело енергії та будматеріалів для синтезу найважливіших для організму речовин (холестерину, гормонів, ферментів ). Не одержать печінкові клітини жирних кислот і суттєво порушиться безліч важливих функцій організму. От чому коли людина голодує, печінка немовби береться енергійно запасати ліпіди на чорний день.

Ще однією причиною розвитку жирового гепатозу є алкоголь. Не випадково жировий гепатоз чатує на людей забезпечених набагато частіше, ніж на менш заможних, які не бавляться делікатесами.

Помірно виражений жировий гепатоз супроводжує багато захворювань, надлишкове відкладення жиру в печінкових клітинах відзначають практично у всіх хворих на цукровий діабет ІІ типу; підвищення холестерину, тригліцеридів у крові також є індикатором порушення жирового обміну в печінкових клітинах. Хронічні вірусні гепатити, особливо гепатит С , практично завжди супроводжує жирова дистрофія печінки. Приблизно третина хворих на хронічний панкреатит як супутню хворобу мають жировий гепатоз.

Іноді жирова хвороба розвивається під впливом токсичних хімічних речовин незалежно від шляху їхнього проникнення в організм з їжею, водою або повітрям. Головні фактори ризику ушкодження печінки: продукти побутової хімії, пестициди в овочах, викиди промислових підприємств, але все-таки найчастіше захворювання печінки виникають у результаті нераціонального приймання ліків. Багато людей, замість того щоб звернутись до лікаря, біжать до аптеки, починають ковтати ліки жменями на свій страх та ризик у надії, що бодай щось із них допоможе. Тим часом, звичайні ліки на зразок вітаміну А, парацетамолу, аспірину, антибіотиків, протизапальних засобів, протизаплідних таблеток і навіть невинного чаю з мелісою при нераціональному вживанні можуть стати причиною розвитку жирової печінки. Завжди треба пам'ятати: "Певні ліки не безпечніші від хвороб" (Сенека).

Жодне тіло не може бути настільки міцним, щоб вино не могло перемогти його

До гепатозу також може призвести киснева недостатність при захворюваннях легенів, бронхів, серцево-судинної системи. Наявна в останні роки тенденція до "омолодження" жирової хвороби печінки переважно пов'язана з вживанням підлітками алкоголю, наркотичних речовин (кокаїн, опіати, екстазі, кофеїн) та енергетичних напоїв. У розвитку жирового гепатозу не виключена також генетична спадковість. Стосовно алкоголю - він є найпоширенішою причиною «жирної печінки». У двох із трьох випадків дистрофічного ожиріння печінки причиною є алкоголь. Це навіть стало підставою для поділу жирової печінки на дві великі групи: алкогольна та неалкогольна. Річ у тім, що весь цикл хімічних перетворень алкоголю здійснюються за участю ферментів печінки, але продукти розпаду алкоголю , утворені при його окисленні, ушкоджують оболонку печінкових клітин і порушують функцію ферментів, що беруть участь у транспорті та окисленні жирів. Це веде до порушення нормального жирового обміну та до накопичення їх у клітині.

Не випадково «жирна» печінка стала частим діагнозом політиків, бізнесменів, офісних менеджерів. Вони не «зловживають» алкоголем, просто для них чарочка гарного коньяку – або неодмінний атрибут фуршетів і презентацій, або засіб для зняття стресів після робочого дня, а інколи навіть під час. Коли виявляються патологічні зміни в печінці, то пацієнти бувають дуже здивовані. Вони ж не вважають себе «питущими». У жінок алкогольна жирова дистрофія печінки розвивається при вживанні меншої кількості алкоголю за коротший період, і захворювання перебігає важче, ніжу чоловіків. Треба твердо знати, що безпечних доз алкоголю не існує ні для кого, «Жодне тіло не може бути настільки міцним, щоб воно не могло перемогти його» (Плутарх). Навіть якщо ви не п’янієте від великих доз і зберігаєте працездатність, не страждаєте від похмілля – це не означає нічого, крім того, що ваша печінка досі гідно приймає на себе всю цю навалу , поступово виснажуючись та вимотуючись.

Відома приказка « Біда не приходить одна» у випадку цієї хвороби цілком доречна. На людину з «жировою печінкою» чекають найрізноманітніші хвороби, насамперед, жировий гепатоз є потенційною причиною розвитку гепатиту, цирозу, раку печінки. Багато фахівців впевнені , що для пацієнтів із стеатогепатитом небезпека розвитку цирозу печінки приблизно така, як і у хворих на вірусний гепатит С.

Жировий гепатоз збільшує ризик розвитку і ускладненого перебігу цукрового діабету, гіпертонічної хвороби, ішемічної хвороби серця. Нерідко при стеатозі печінки спостерігають порушення жовчно - видільної системи, що реалізується розвитком хронічного холециститу, дискінезії жовчного міхура, жовчнокам'яної хвороби. Надмірне накопичення жиру в печінці супроводжується відкладанням жиру також у підшлунковій залозі з порушенням її травної функції. Значно виражена жирова дистрофія печінки знижує стійкість хворих до інфекція оперативних втручань, наркозу.

Підступність жирового гепатозу в тому, що зазвичай він ніяк себе не проявляє. Річ у тім, що печінка сама собою не болить, в ній немає нервових закінчень. Печінка "терпить і мовчить" навіть коли руйнується і завдає підступного удару з-за рогу. Коли з'являються симптоми захворювання печінки, буває занадто пізно. Про неї цілком доречно сказати: "Прекрасна, мов ангел небесний, мов демон підступна і зла".

Діагностика

Діагностика жирового гепатозу і його ускладнень є комплексною. Спочатку пацієнта має оглянути гастроентеролог, лише після цього настає етап лабораторних і інструментальних методів, УЗД дозволяє виявити непрямі ознаки відкладення жиру в печінці, точно оцінити її розміри, а іноді виявити зміни, характерні для цирозу , біохімічний аналіз крові дає цінну діагностичну інформацію про наявність і характер запалення печінкових клітин, порушення обміну жовчі та функціональні резерви печінки . Обов’язковим є дослідження на наявність вірусів гепатиту: це обумовлено як тим, що вірусні гепатити є найчастішою в світі причиною ураження печінки, так і тим, що, зокрема, вірус гепатиту С може порушувати обмін жиру в печінці. Додаткове обстеження , що включає визначення імунологічних параметрів, комп’ютерну томографію і біопсію печінки,призначають за наявності особливих показників.

Профілактика

Профілактику захворювання жирового гепатозу можна поділити на первинну (запобігання розвитку захворювання), вторинну (запобігання прогресуванню захворювання) і третинну (зниження ризику розвитку тяжких ускладнень).

Первинна профілактика жирового гепатозу — це на перший погляд може здатися банальним, але потрібно лише вести здоровий спосіб життя. Якщо людина розуміє, що чарочка горілки, коньяку або пляшка пива у вихідні дні стали для неї невід'ємним атрибутом життя, якщо вона знає, що має надлишковий запас жиру на талії, якщо вживає багато лікарських препаратів, то вона вже сама може побачити себе в групі ризику і звернутись до лікаря. Щодо профілактики розвитку більш серйозних порушень : гепатиту, цирозу, слід вести мову про обов'язкове спостереження в лікаря-фахівця.

Як лікувати жирну печінку

Насамперед слід або виключити, або максимально зменшити дію фактора, що призвів до відкладення жиру в печінці. Головним у лікуванні жирового гепатозу є виключення із лав провокаторів хвороби вас самих.

Дієта при жировій дистрофії печінки - спеціальної дієти не існує. Найсерйозніший ворог печінки - переїдання. Як то кажуть: «Тіло – вантаж, який несеш усе життя , і чим важчий , тим коротша подорож» (Леббок)

Що робити, якщо поставлено діагноз жировий гепатоз - берегти печінку від токсинів, насамперед від алкоголю. Знизити вагу, якщо ви маєте підвищену , причому робити це поступово - худнути приблизно на 400-500 грамів на тиждень. Слід пам’ятати , що різка втрата ваги може призвести до погіршення перебігу хвороби внаслідок прискореної мобілізації жиру з депо та відкладення його в печінці. Їсти здорову їжу, багату на рослинну клітковину. Природні харчові волокна корисні всім, а хворим на жировий гепатоз - подвійно. Крім того, волокна знижують рівень холестерину та жиру в крові (якщо дотримуватися низько жирової дієти), а також їжу роблять більш об’ємною, створюючи відчуття ситості.

Не забуваючи, що унікальною здатністю печінки є її висока здатність до відновлення. Дайте печінці шанс позбутися надлишку жиру. Складність вибору лікарського препарату для захисту печінки полягає в тому, що вона дуже чутлива до лікарських впливів. Щоб захищати її, необхідно знайти такий препарат, який би сам по собі не ушкоджував печінкові клітини, а навпаки, знешкоджував і виводив з організму різні токсини, полегшуючи таким чином роботу печінки.

Стан печінки багато в чому залежить від вашого до неї ставлення. Необхідно, щоб кожен сам свідомо ставився до свого здоров'я, вибирав з позиції здоровою глузду харчування, не випробовував міцність печінки до алкоголю, не вважав надлишкові відкладення жиру на талії простим косметичним дефектом, поважав працю лікарів і виконував їхні рекомендації. Китайська мудрість говорить: «Мудрець лікує не тих, хто хворий, а лише тих, хто перебуває у доброму здоров'ї». Лікування ж хворих подібне до поведінки людини, яка чекає виникнення спраги, для того щоб розпочати рити колодязь.

Підготувала Марія ФІВЧУК,

лікар-гастроентеролог КЗ «РОКЛ»

Медичний вісник №11 від 22 березня 2016 року

«Лежати на дивані, ковтати таблетки і бути здоровим – неможливо»

Admin — Wed, 25 Mar 2015 11:10:36 GMT

Науковець Петро Ліпський розробив власну систему омолодження організму.

Таємниці довголіття уже багато років не дають спокою людству. Організувати безсмертя сучасна наука наразі неспроможна. Але в її розпорядженні вже є засоби, здатні продовжити молодість. Проте вони, як правило, дорогі, та далеко не всім по кишені.

Кандидат біологічних наук Петро Ліпський створив власну авторську систему омолодження, яка допоможе вам зберегти здоров’я та молодість. Для цього не потрібно значних коштів чи особливих медичних препаратів, а лише бажання.

Петре Юзефовичу, нині є багато розроблених науковцями систем омолодження. Але запропонована нами докорінно різниться від них. У чому її унікальність?
Моя система базується на рецептах без застосування фармакохімії. В її основі – природні підходи і технології, за допомогою яких можна підключити молоді гени, які відновлюють життєві сили організму. Така методика проста і доступна всім, навіть людям із невеликими статками.

Змусити біологічний годинник рухатися у зворотному напрямку допоможе розширення адаптаційних можливостей організму, активізація обміну речовин, повернення сприятливого природного гормонального фону, збільшення резервів фізіологічних систем. Цього можна досягти насамперед завдяки раціональному харчуванню і достатній руховій активності. Бо саме з неправильним способом життя пов’язані близько 70% випадків передчасного старіння та смерті.

Основна умова – це психологічна готовність. Якщо людина вирішила поліпшити своє самопочуття та зовнішній вигляд, вона повинна налаштуватися на те, що потрібно постійно загартовувати силу волі. Бо лежати на дивані, ковтати таблетки і при цьому бути здоровим – неможливо.

З чого варто почати?
В організмі кожної людини є чимало шкідливих бактерій і паразитів, які постійно виділяють відходи від своєї життєдіяльності. Це дуже потужна отрута. Вона підточує імунну та серцево -судинну системи, сполучну тканину, клітини головного мозку і генетичний апарат. До цього треба додатки перенасичену хімічними речовинами їжу, забруднені воду і повітря, неправильне і не збалансоване харчування, особливо надмірне вживання фармакологічних синтетичних препаратів. Токсини й шлаки, які утворюються, розходяться всіма системами організму, вражають хрящі, зв’язки, кістки і навіть потрапляють у мозок. Як наслідок, з’являються фіброміоми кісти й інші доброякісні пухлини. Прогресують хвороби, і людина починає старіти. Цей процес помітно активізується особливо після 40 років.

Тож слід почати з очищення від шлаків і токсинів. Завдяки цьому можна позбутися до 70% усіляких хвороб. Популярні нині способи – голодування та фізичне навантаження, яке супроводжується виділенням поту. Добре допомагає відвідування лазні і сауни. Ця корисна процедура ще й значно розширює адаптаційні можливості організму до підвищених температур, холоду та різних токсичних речовин.

Крім традиційних методів, можна застосовувати біорезонансну терапію, яка базується на тому, що кожна людина випромінює електромагнітні коливання. Мало того, кожен орган, кожна клітина і система мають власну, притаманну лише їй частоту цих коливань. Якщо якийсь орган хворіє, то патологія, що виникла, починає випромінювати власні коливання, які вступають у суперечність з природними коливаннями органа.

Очевидно, в тому, що організм забруднюється, певною мірою винні ми самі. Їмо все підряд, не замислюючись, що цим завдаємо непоправної шкоди власному здоров’ю?
Змалку ми привчені, що обов’язково маємо з’їсти першу та другу страви,потім запити чаєм чи компотом. А наші пращури не споживали різних продуктів одночасно. Скажімо, зранку їли знайдене зерно злаків, в обід чи увечері споживали м'ясо впольованої тварини. Таке харчування більш природне й раціональне. Бо ж коли усю їжу змішати, то вона не встигає повністю перетравитися. При потраплянні в товстий кишечник виділяються токсини, які всмоктуються в кров. Знешкоджуючи їх, печінка не зможе виконувати решту своїх функцій. У результаті, дають збої імунна, ендокринна й інші системи організму.

Особливо небезпечні продукти з різними барвниками, емульгаторами, стабілізаторами, речовинами подібними на антибіотики, які виробники використовують для тривалого зберігання та привабливості. Слід відмовитися від надмірно вживання солодощів, які впливають на збільшення глюкози в крові.

Ліпше їсти страви, що їх якомога менше піддають термічній та іншій обробці. Бо навіть при температурі більш як 55 градусів знищується чимало корисних речовин, особливо ферментів. До прикладу, незварений червоний буряк, натертий на пластиковій тертці, приправлений олією та морквою, містить значно більше поживних компонентів, ніж традиційний вінегрет з варених овочів. Кориснішим для організму буде борщ, у якому буряки і картопля не сильно переварені, а трохи хрумтять.

Зовсім мало цінних речовин втрачається у процесі приготування їжі в мікрохвильовій пічці. Але цим захоплюватися не раджу. Електромагнітні хвилі, що випромінює мікрохвильова, можуть завдати здоров’ю значно більше шкоди, аніж та їжа, яку термічно обробити.

Дуже важливий принцип здорового харчування – споживання овочів, фруктів та ягід, які ростуть у тій місцевості, де ви живете. Вони корисніші від екзотичних заморських плодів.

За вашою теорією, одна з обов’язкових умов омолодження – розширення адаптаційних можливостей організму. Що ви маєте на увазі?
Насамперед фізичним навантаженнями. Створюючи стан гіпоксії (нестачі кисню), ми вробляємо стійкість організму до нестачі кисню. І що вона вища, то більша опірність до будь-яких несприятливих факторів: перегрівання, переохолодження, різних отруєнь, опромінення тощо.

Забезпечити собі оптимальні навантаження нескладно. Якщо відстань від вашого дому до роботи не перевищує 2-3 кілометрів, лише відмовтесь від поїздок транспортом, ходіть пішки. Але найкращий і універсальний спосіб – це, звичайно біг.

Стійкість до нестачі в організмі кисню можна виробити також диханням у закритий контур. Для нього підійде звичайний поліетиленовий пакет. Щільно прикладаємо до рота, вдихаємо звідти повітря і туди ж видихаємо. У пакеті поступово зменшується кількість кисню і водночас накопичується вуглекислий газ, надлишок якого досить добре розширює кровоносні судини, в тому числі і мозку. Водночас рекомендую тренувати затримку дихання. Ця процедура займе буквально декілька хвилин на день. Спочатку затримуємо дихання на 20-30 секунд. Вправу повторюємо три рази через кожну хвилину. У наступні дні поступово збільшуємо затримку дихання ще на 5 секунд. І так доводимо до хвилини, а то й довше.

Проконтролювати стан вашого організму допоможе простий тест. Показник частоти пульсу за хвилину помножте на показник верхнього артеріального тиску і результат поділіть на 100. Якщо отримаєте число 85, то це означає, що все в нормі.

Добре розширює адаптаційні можливості загартовування, зокрема обливання холодною водою. До речі, саме обливання холодною водою та контрастний душ допоможуть боротися зі стресами, які також перешкоджають нормальній роботі всіх внутрішніх систем нашого організму. Тож, замість того, щоб переживати і хвилюватися, краще займайтеся спортом та іншими корисними для вашого здоров’я справами. І друга молодість до вас обов’язково повернеться знов.

За матеріалами Миколи Заверухи ( журнал "Добрий лікар" № 6 (129) 19/03/15))

РЕЦЕПТИ ПЕТРА ЛІПСЬКОГО

Для омолодження організму

На 2 столові ложки цибулиння ( краще підходить із цибулі, вирощеної на власні й грядці чи присадибній ділянці, тоді будемо впевнені, що в ній немає отруйних речовин) додаємо 2 столових ложки сушених плодів шипшини та одну гілочку молодої сосни, яку подрібнюємо. Змішуємо, заливаємо 1 літром окропу і настоюємо у термосі приблизно пів доби. Пити слід тричі по півсклянки перед їжею.
Кожного ранку після сніданку проковтніть змочений в олії зубець часнику. Олія допоможе пройти йому травним трактом якомога далі - аж до товстої кишки. Фітонциди часнику знешкодять гнильні бактерії у кишечнику , знявши таким чином ще й навантаження з печінки.
Корисним для омолодження є суп з топінамбуром і картоплею, а також топінамбур, смажений з цибулею.

Проти стресів

Надмірні навантаження на нервову систему легше переносяться, якщо зранку випити чайну ложку олії. Причому кожного дня іншу – соняшникову, ріпакову, гарбузову, шипшинову, оливкову, обліпихову, кукурудзяну чи лляну. Вона має бути не пересмаженою.
Для зняття стресів корисні гарбузові насіння і каша. А можна просто гарбуз порізати тоненькими скибочками, прогріти в духовці і підсолодити. Те саме можна приготувати з камбуза (гарбуз, схрещений із кавуном).

Для зниження вмісту цукру в крові

Змішати три столові ложки кореня кульбаби та по три з половиною столові ложки листочків чорниці та кропиви дводомної. Одну столову ложку цієї суміші розвести у склянці води. Кип’ятити приблизно 15 хвилин на водяній бані на маленькому вогні. Пити охолодженим тричі на день по півсклянки.
Змішати дві частини листя чорниці, одну частину кропиви і одну частину квіток бузини чорної. Одну десертну ложку такої суміші залити склянкою окропу і на водяній бані на маленькому вогні кип’ятити 30 хвилин. Пити по четвертині склянки 3-4 рази на день.
Дві столові ложки кореню цикорію залити однією склянкою окропу і настоювати 30 хвилин. Вживати по столовій ложці шість разів на день.
На зниження цукру в крові позитивно впливають шовковиця, чорноплодна горобина, калина, стручки квасолі, кукурудзяні приймочки, кропива дводомна, цибуля, часник, корінь цикорію, корінь та листочки кульбаби.
Особливо корисні салати з кульбабою, коли вона щойно починає цвісти. Оскільки листя має гіркуватий присмак, то його треба на півгодини покласти в підсолену воду, а потім додати трохи накришеної цибулі.

Проти авітамінозу

На півтори-дві доби в темному місці намочити у пластиковій посудині пшеницю або жито і накрити марлею. Набухле зерно можна подрібнити і перемішати з медом, родзинками чи горішками. Споживати слід по три столові ложки. Проростки не тільки сповільнюють процес старіння та омолоджують організм, а й інтенсифікують обмін речовин, підсилюють кровотворення. Особливо корисні дітям, вагітним та жінкам, які годують немовлят грудним молоком, спортсменам, та й узагалі усім у період епідемії грипу чи інших респіраторно-вірусних інфекцій. Але варто пам’ятати, що коли в намочених злаках з’являються зелені паростки, то вони стають токсичними.

МЕНШЕ ЇСТИ – ДОВШЕ ЖИТИ !

Admin — Wed, 13 Aug 2014 11:08:19 GMT

Молоко й м'ясо – два продукти, без яких людина може жити довго та не хворіти.

Аллен Карр, американський бухгалтер, дуже багато курив і любив добре поїсти, і якби він не робив цього, як й мільярди людей на планеті, він ніколи не написав би двох чудових книг.

У 49 років, після тисячі спроб кинути курити, Карр здогадався як це зробити. Так з’явився його знаменитий бестселер «Легкий спосіб кинути курити». У 63 роки роздуми Карра про комплекси своїх зайвих кілограмів лягли в основу наступної книги «Легкий спосіб скинути вагу». Без фізичних зусиль та спеціальних дієт він схуд на 12 кг. за півроку. Як він це зробив? Просто поставив собі питання: чи насправді те, що ми їмо, потрібне людині?

Наприклад, писав Карр, чому дикі тварини ніколи не мають ожиріння, розладів шлунка, діабету, інфарктів та інсультів? «Та тому, що ми їмо надто багато некорисної їжі, яка не втамовує голоду. М'ясо, молоко, шоколад та інші екзотичні десерти вас не люблять! Навпаки, убивають вас! Очевидно – усі наші хвороби від неправильного харчування».

Аллен Карр пише, що молока нам, людям, не можна вживати після трирічного віку, бо ренін і лактоза - ензими, необхідні для його розщеплення, у людському організмі вже відсутні. Зате в молоці є казеїн, якого в 300 разів більше, аніж у материнському молоці, він збивається у шлунку в грудки і погано перетравлюється. У цьому – одна з причин різних хвороб.

Фітотерапевт В. Толкач згодний з Карром. Коли б людина правильно харчувалася, вона б не хворіла і не мала надваги. А молоко можна вживати жінкам, правда, доти, доки вони здатні годувати груддю, себто народжувати дітей. Чоловікам після 20 років чисте молоко споживати не треба, бо в них немає такого гормону, як лактин, і воно в них не засвоюється, а йде тільки на шкоду здоров’ю – викликає метеоризм, бродіння, захворювання печінки, гастрити, ентероколіти. Зате кисломолочні продукти - кисляк, кефір зі справжнього молока – корисні.

Аллен Карр ворогом людського організму номер два називає м'ясо. Він каже, що воно виводиться з організму з великими затратами енергії, як мінімум , за 40-70 годин, тоді як овочі-фрукти-злаки-бобові – максимум за 4 години.

В.Толкач коментує, що українці можуть обходитися без м’яса – нам це наш клімат дозволяє. Хіба колись наші пращури щодня їли м'ясо? Та ще коли й картоплі не було ( котру, можна їсти не довше як два-три місяці, бо потім вона накопичує токсини, шкідливі для організму), ми насичувалися бобовими, горіхами, кашами, садили пастернак, топінамбур, сочевицю. Пастернак містить понад 70 мікроелементів – більше, аніж картопля, і цілий рік зберігає їх корисними. Та нажаль про нього забули, так само як і про топінамбур ( згадують, коли виявили діабет). А він стабілізує водно-сольовий обмін, і людина не гладшає, коли його їсть. А ще виводить усі шлаки, нормалізує обмінні процеси в організмі. Ви можете мені дорікнути : от горяни живуть довго, а м'ясо їдять. Але яке? Баранину. Вона , хоч і жирна, швидко виходить з організму, як і куряче м'ясо, - за 4-6 годин. А важке м'ясо – це яловичина, у ньому багато пуринів, від чого камені в жовчному та нирках. Це призводить і до подагри і поліартритів, артритів, артрозів та ще цілого «букету» хвороб. Свинина для людини загалом не бажана. У м’ясі качки-гуски як і в яловичині багато сечової кислоти, а це призводить до порушень водно-сольового балансу організму. Печінка це м'ясо повноцінно не здатна засвоїти, тому розвиваються гепатоз і гепатит. Індик – м'ясо, що найкраще засвоюється, легко виводиться і містить такі речовини, які дуже позитивно впливають на організм, а негативу не дають ніякого. От і вибирайте.

Їсти раз на три дні – це нормально.

Аллен Карр так і пише: їжте тоді, коли ви цього хочете, а не тому, що, наприклад, «уже обід, пора перекусити». Лікар-рефлексотерапевт, автор методики циклічного голодування О.Ворошилов наголошує – їж, коли справді голодний – це коли рівень цукру в крові падає нижче від критичного рівня. А таке стається з людиною у середині третього дня повної відсутності їжі, повного голодування. Виходить, нам достатньо дворазового харчування на… тиждень! Але. Нас привчили до регулярного харчування. І далі процес став автономним – викид шлункового соку в шлунок відбувається незалежно від потреби організму в їжі. Тобто ми їмо не кожні дні, а кожні дві-три години. Тому я рекомендую харчові паузи. Зрозуміло, не між сніданком і обідом. Як бачите, без їжі організм людини може працювати і три дні, і десять, і два місяці. Ми всі заряджені запасною енергією на кілька днів, а дехто й місяців, і якщо ми опануємо цю харчову паузу, то можемо харчуватися і раз на день, і двічі на день, при тім прекрасно почуваючись і зберігаючи здоров’я. Періодичне голодування здатне суттєво продовжити тривалість життя. Гени, які забезпечують вчасне старіння і смерть, при голодуванні «завмирають». При цьому організм, якого позбавили харчів, «їсть» те, що має, - жир, необов’язкові тканини, старі та хворі клітини. А потім «наїдає» не тільки вагу, але й нові молоді клітини. Періодичне голодування здатне збільшити життя людини на 20-30 років, «зупинити» роботу одних генів, що викликають хвороби, та збільшити активність інших, котрі відповідають за красу, здоров’я, довголіття, скидати по 7 кілограм ваги за тиждень, та виліковувати невиліковні хвороби старіння – гіпертонію, цукровий діабет 2-го типу, алергію, астму, депресію, неврози, непліддя.

Гіппократ стверджував, що людина народжується здоровою і має прожити 150 років. Всесвітня організація охорони здоров’я визнає, що наше здоров’я на 90% залежить від їжі. То коли правильне харчування така сила, чому ж людині не задуматися над тим, що і як вона їсть? Будьте здорові!!!

Автор : Надія Костюк

За матеріалами газети «Добрий лікар»

№17 (114) 7.08.2014 ст. 6-8

Подуй ! Інакше захворієш !

Admin — Mon, 21 Jul 2014 11:18:26 GMT

ЛЮБИТЕЛЯМ ГАРЯЧИХ НАПОЇВ ТА ЇЖІ ЗАГРОЖУЮТЬ ВИРАЗКА, ВТРАТА СМАКУ І НАВІТЬ… РАК

Міжнародна група вчених вивчила взаємозв'язок між звичкою пити дуже гарячий чай і частотою виникнення раку стравоходу.

У дослідженні брали участь жителі північного Ірану ( адже саме там рівень захворюваності на цей вид раку – один із найвищих у світі ). Виявилося, якщо порівняти з вживанням теплого напою, гарячий чай ( близько 65-69 градусів ) збільшував ризик розвитку раку стравоходу вдвічі. А дуже гарячий чай ( 70 градусів і більше )- у вісім разів. Зважаючи на це, медики рекомендують починати пити чай не раніше як через 4 хвилини після його запарювання .

Але відомо, що чимало людей воліють не лише пити гарячої напої, а їсти гарячі страви, не чекаючи, допоки вони трохи вистигнуть. Що ж за таких обставин відбувається в організмі ?

За умов споживання надто гарячих їжі та рідини в організмі потерпає багато органів, починаючи від язика, закінчуючи прямою кишкою. Річ у тому, що всі органи травного тракту мають слизову оболонку, яка складається з клітин, а клітини містять білок. Так-от, білок витримує максимальну температуру 42 градуси, якщо цей показник більший, білок денатурується ( зварюється ), клітина втрачає свої функції. Тому оптимальною є температура їжі та рідини, що їх ми споживаємо, не більш як 40 градусів.

Якщо ж людина п’є чай майже одразу після його запарювання, він має температуру 80-85 градусів. При контакті зі слизовою оболонкою така рідина спричиняє загибель клітин, що її вистеляють. А якщо вмирають поверхневі клітини, гаряча їжа викликає опіки нижніх тканин, мова йде про травматизацію всієї оболонки аж до м’язового шару.

Часте вживання гарячого призводить до того, що рецептори втрачають свою здатність розпізнавати температуру. У результаті людина перестає відчувати, що їжа надто гаряча , відбувається регулярне травмування підслизового та м’язового шарів органів. А при регулярному повторені виникають рубцеві зміни ( як на тілі після рани ).

Тож які саме органи зазнають ушкодження ?

Почнімо з язика - через часті опіки потерпають смакові рецептори. У результаті людина може не відчувати смаку їжі ( може навіть не розрізняти зіпсовані продукти). Опіків зазнають гортань і задня стінка глотки, згодом розвивається сухий кашель ( його дуже важко позбутися ), з’являється біль у горлі.

Гаряча їжа та рідина опускаються через стравохід у шлунок. Тож виникають не лише опіки стравоходу, а й слизової оболонки шлунку, що призводить до появи опікових виразок ( до 5 – 6 см у діаметрі). А що частіше людина їсть чи п’є гаряче, то більше шансів на розвиток рубцевих змін.

Але й це ще не все, бо травмуються різними шкідливими агентами навіть рубці. Мова, зокрема, про нікотин, канцерогени ( містяться у пересмажених жирах ), генномодифіковані продукти, харчові добавки й барвники, гормони ( нерідко є в м’ясі ) .

Цей процес стає причиною неправильного поділу клітин, що провокує передраковий стан, а пізніше й розвиток раку.

Крім того, при опіках слизової оболонки шлунка настає загибель клітин, котрі виробляють соляну кислоту (вона, зокрема, знезаражує їжу ). Це може призвести до зниження кислотності , а також до порушення мікробної рівноваги ( адже їжа потрапляє в організм із великою кількістю інфекційних агентів, котрі за таких обставин отримують можливість розмноження ).

А чи має значення , яка саме їжа потрапляє в організм у гарячому стані ?

Звісно, приміром , гарячі вареники чи пампушки повільніше проходять через стравохід, тому більше травмують, аніж рідина.

Є багато випадків, коли стан здоров’я пацієнтів різко погіршився в результаті споживання такої їжі. Навіть у молодих людей , де ніби захисні сили для опірності достатні , розвивалися великі ( до 6 сантиметрів ) виразки шлунку з кровотечею через споживання надто гарячих вареників.

Часто жінки обпікають собі шлунок гарячими пиріжками, якими вони смакують одразу ж зі сковорідки, коли їх смажать . Були випадки , коли виникало кілька виразок по 2- 5 сантиметрів.

Тож бережіть себе , краще ще раз подути на їжу, зачекати, допоки вистигне напій, аніж потім лікувати наслідки.

Лариса Павлик.

"Добрий лікар" №7 (106) 3/04/2014 - ст.27

Весняна депресія захворювання чи банальний авітаміноз ?

Admin — Tue, 15 Apr 2014 11:00:07 GMT

Прихід весни мав би покращувати настрій, налаштовувати на позитив, проте багато людей стикаються з так званою “весняною депресією”. Перш за все це зумовлено тим, що взимку наш організм відчуває нестачу вітамінів і мінералів, виснажується.

“Насамперед хочу пояснити, що депресія – не таке уже й поширене захворювання. Насправді людей із таким діагнозом у нас не більш ніж 3 відсотки. Якщо виникають раптові напади смутку, пригнічення, настає поганий період в житті, не варто квапитись з висновками, що це саме депресія. Кожна людина може бути сумною, в розпачі, розгубленою, стривоженою, може сумніватися, бути знесиленою, у неї може постійно змінюватися настрій… Це цілком нормальні фізіологічні процеси”, – пояснює головний лікар Львівської обласної клінічної психіатричної лікарні Олександр Фільц.

Не лише навесні, а й під час змін пір року людина відчуває перепади настрою. Не потрібно відразу ж звертатися по медикаментозну допомогу чи купувати розрекламовані ліки!

“Найкращим ліком є повноцінний сон, зустрічі з друзями, хороші стосунки з коханими. А вживання розмаїтих пігулок може ще більше зашкодити. Бо немає такого засобу, який не мав би побічної дії на організм!” – наголошує Олександр Фільц.

З його слів, дуже часто рекламують препарати, які є “помічними” і при ангіні, і при простатиті, і при інфаркті чи інсульті, а ще паралельно очищають судини, лікують кістки… Абсурд!

ЯК РЯТУВАТИСЯ ВІД ДЕПРЕСІЇ

• За будь-якої погоди виходьте на вулицю мінімум на 15 хвилин.

• Місце роботи й місце відпочинку влаштуйте якомога ближче до вікна.

• Організуйте собі світлову терапію. Найпростіший спосіб — це хороше освітлення квартири, особливо рано-вранці й пізно ввечері.

• Приймайте ароматичні ванни, додаючи кілька крапель олії — лавандової, розмаринової, ялиці чи сосни. Ванни допоможуть також позбутися зайвого жиру, який відкладається в зимові місяці.

• Дуже допомагає гімнастика: рух прискорює виділення ендоморфіну, що викликає хороший настрій.

• Пригнічений настрій може бути також наслідком нестачі магнію й вітаміну B. Отже, в нашому меню повинні бути цільнозернові продукти, мюслі, горіхи, банани, зелені листові й стручкові овочі, птиця.

• Дослідження засвідчили, що люди, найбільш схильні до депресій, почуваються значно краще, якщо уникають вживання кави й цукру.

• Пийте чай із звіробою: він має антидепресивну дію. Щоправда, результат не настає негайно — різницю можна відчути через два-три тижні.

• Настрій поліпшують кольори — жовтий і оранжевий. Причому жовтий колір спонукає до дій.

Симптоми весняної депресії

Вже давно медики виділили відмітні особливості цього захворювання від стану смутку і сумного настрою:

Постійне почуття тривоги і спустошеності, а також занепокоєння і дратівливість. Безсоння, особливо супроводжується раннім пробудженням (можливо навпаки - підвищена сонливість). Явне зниження ваги і апетиту (або підвищення апетиту і як наслідок - набір ваги). Почуття втоми і втрати життєвої активності. Стійке зниження інтересу навіть до улюблених видів діяльності, а також до сексу. Ослаблена концентрація уваги, невміння зосередитися, насилу запам'ятовуються потрібні речі і приймаються рішення. Виражені хворобливі симптоми, що не піддаються самостійного лікування, такі як розлад травлення, головний біль або хронічні болі. Постійне почуття провини, безнадійності і власної неспроможності. Безпричинні сльози або навпаки неможливість поплакати навіть у відповідних ситуаціях. Нав'язливі думки про смерть, навіть самогубство.

Якщо ви виявили у себе або своїх близьких подібні симптоми - не роздумуйте ні хвилини і відразу ж звертайтеся до фахівця, самолікування депресії тільки посилює болючою стан, з якого вийти і так досить складно. Чим раніше, ви усвідомлюєте, що стан легкої нудьги переростає у справжню проблему, тим легше і швидше позбавтеся від неї.

Але, якщо все ще не так погано і зневіра не досягла розмірів катастрофи, з ним можна і потрібно боротися!

Як побороти весняну нудьгу і депресію: поради щодо порятунку

1. Печаль - це не хвороба і в медикаментозному лікуванні не потребує, але, все починається з малого і, щоб не погіршити ситуацію треба навчитися бачити позитивні моменти у всьому. Можливо, і криза сталася тому, щоб треба зупинитися і подумати, що ж насправді відбувається, може пора щось міняти в собі?

2. Печаль і пасивність несумісні . Тому роблять правильно ті, хто в «сумному настрої» відлежуються і перечікують. Корисно прислухатися до власного організму і тоді на наступний ранок можна прокинутися в бадьорому здоров'ї.

3. Нудьга не любить випадковостей . Мила листівка від коханого, романтична мелодія, яка чутна з радіоприймача, можуть створити чудо.

4. Абсолютно протипоказане переводити зневіру міцними напоями будь-якого виду, будь то вино або звичайну каву. Так як це загрожує важкими переживаннями тривоги і психічним напруженням, а значить, крім головного болю нічого не принесе. І взагалі корисна тільки перша (ранкова) чашка кави, а алкоголь - отрута.

5. Універсальне ліки від туги - домашній улюбленець . Ще древні визнавали незвичайну силу тварин і обожнювали їх. Навіть акваріумні рибки мають звичай благотворно впливати на розхитані нерви.

6. У тузі бійтеся тиші ! Нехай звучить, що завгодно, приймач, телевізор і т.п. Так як ще з давніх часів відомо позитивний вплив музики на стан людини. У Парфянском царстві ще в III столітті до нашої ери лікували від серцевого болю, нервових розладів і туги за допомогою спеціально підібраних лікарями мелодій. Якщо ж поганий настрій супроводжується головним болем, то, як ліки, за порадою японських лікарів можеш послухати «Весняну пісню» Мендельсона. А от твори Бетховена активізують інтелектуальну діяльність і дають натхнення, таким чином, забезпечуючи наявність хорошого настрою. Почуття спокою подарує музика Баха, вона піднімає. Однак самий незвичайний ефект на думку і фахівців, і шанувальників класичної музики укладений в музиці Моцарта. Зараз навіть виведений новий термін - «ефект Моцарта».

7. Цікаво, що правильне харчування також сприяє відступу печалі. Виявляється і їжа також позбавляє від нудьги:

- ананас , цей екзотичний фрукт зображений навіть при розладах центральної нервової системи, тому що в ньому великий вміст ферментів;

- арахіс - багатий тіаміном «вітаміном оптимізму»;

- банани активізують вироблення серотоніну в організмі, який необхідний для того, щоб злагоджено працювала нервова система;

- волоські горіхи - джерело заліза, необхідного для кровотворення і підтримки тонусу. Крім того, в горіхах великий вміст магнію (хорошого антидепресанту);

- какао і шоколад - також джерело магнію, нестача якого може спровокувати почуття занепокоєння, що приводить до стресу, а згодом і депресію;

- полуниця містить залізо і вітаміни, що піднімають життєвий тонус;

- вівсянка - містить тіамін і магній (вітамін бадьорості та оптимізму);

- насіння (соняшник) - що містяться в ньому мікроелементи , регулюють стан нервової системи, а одноманітний процес лузання діє заспокійливо сам по собі;

- соя володіє високим вмістом магнію;

- устриці - цинк, що міститься в них у значній кількості, позитивно діє на гормональний баланс а, значить, і на нервову систему в цілому;

- фундук (лісові горіхи) - джерело магнію.

Весняна депресія у жінок.

«Будьте розумними, якщо можете, будьте добрими, якщо хочете, але красивими будьте завжди!» - За давньою легендою один мудрець залишив своїм дочкам саме такий заповіт. В давнину люди не даремно наділяли своїх богів вічною молодістю, оскільки саме з нею була пов'язана ідея нев'янучої фізичної краси. Тільки юність і в давнину не була гарантом зовнішньої краси, про це знали ще тисячі років тому, і вже тоді у людей виникло природне бажання заповнити допущений природою пробіл.

Тому основним постулатом життя красунь тих часів була психологічна установка - ніколи не впадати в зневіру і не засмучуватися. Також важливо пам'ятати, що все відбувається на краще. А поганий настрій - це лише зайві зморшки. А значить, смуток-депресію треба гнати геть!

Щоб шкіра світилася і була завжди свіжа, рум'яна і чиста, потрібно отримувати більше радості від життя, слухати хорошу музику і спілкуватися з приємними і дотепними людьми.

1. Нудьга

Деякі психіатри впевнено заявляють, що банальна нудьга - прямий шлях до депресії.

Зайнята жінка рідше страждає на депресію. Їй просто ніколи нудьгувати.

Порада: займіться чимось цікавим. Піди на новий вид фітнесу, заведи подружок-любительок хорошого кіно або запишись на курси іноземної мови. Подумай, що зможе захопити тебе.

Дуже швидко від депресії не залишиться навіть сліду!

2. Проблеми, загнані всередину:

- На депресію страждають люди, які не вміють розділити свої негативні емоції з оточуючими.

- Ти постійно стримуєш своє роздратування і гнів, боїшся проявити себе й посваритися з оточуючими? Ти у групі ризику!

Порада: не бійся бути поганою дівчинкою й відкрито висловлювати свої почуття. Давай вихід негативним емоціям і не накопичуй їх у душі.

3. Стрес

На жаль, життя іноді змушує нас по-справжньому страждати. Смерть близьких людей, хвороби, втрата роботи - все це може викликати сильний стрес. І впоратися з ним самотужки важко. Такий стрес може призвести до затяжної депресії.

Порада: розділи свій біль із друзями. Не бійся плакати, не бійся розповідати про своє горе. Що швидше ти все це із себе виплеснеш, то швидше впораєшся з нещастям. Але не захоплюйся своїм горем. Того, що було, не повернеш. А життя ж смугасте. Все буде добре! Особливо навесні.

4. Брак позитивних емоцій

* Депресія може бути пов'язана з браком радості.

* Коли ти востаннє веселилася з друзями, дивилася хороше кіно чи безтурботно гуляла вулицями?

* Тобі явно бракує позитивних емоцій.

Порада: наповни своє життя радістю. Сходи на смішну комедію до театру, поговорити на різні теми з другом.

Тобі потрібно добряче посміятися й повеселитися. І депресія пройде сама собою.

5. Авітаміноз

Про нього навесні пишуть чи не в кожному виданні. І вже усім відомо, що це – брак вітамінів в організмі, який провокує не лише фізичну апатію, а й психічну. Авітаміноз є збудником байдужості до життя, не дає можливості людині сприйняти всю навколишню красу.

Поради:

Хай їжа тішить вас.
Збільшуйте порції споживання їжі за рахунок фруктів та овочевих салатів (суниця, смородина, айва , банани, ківі, грейпфрут, базилік, коріандр, селера..).
Заїдайте стрес родзинками. У них багато калію, який зміцнює нервову систему і провокує позитивні емоції.
Споживайте продукти з вітаміном Е, що міститься в сої, картоплі, кукурудзі, моркві і волоських горіхах.

Отже, не зациклюйтеся на неприємностях, невдачах. Не затягуйте переживання і проблеми. Намагайтеся побороти та збути їх якнайшвидше. Депресія рідко приходить до того, хто одночасно зайнятий роботою, навчанням, сім’єю. До речі, ви знаєте, що люди, які живуть у мегаполісах, у багато разів частіше страждають депресією! А от жителі сіл її відчувають дуже рідко. Зробіть кожен день насиченим приємними дрібницями. Намагайтеся замінити слово «проблема» словом «можливість». Не жалійте себе, тільки-но з’явиться таке відчуття — зробіть щось для знедоленого. Можна дослухатися і до порад народної медицини. Так, уранці добре обтиратися водою з додаванням кухонної солі — чайна ложка на півлітра води. Корисно пити мед з водою: столова ложка на склянку, настій вівса або первоцвіту, м’яти перцевої, меліси. Допомагає і звіробій — його стародавні цілителі використовували для лікування душевної туги, страхів та видінь. І останнє: як не банально, але кращим засобом для боротьби з весняною депресією вважається... новий роман. Ну, або не дуже новий. Стан закоханості стимулює імунітет і стимулює процеси регенерації слизових оболонок!. Але головне — пам’ятайте, що ми живемо на землі не просто так, будьте в гармонії зі своїми ідеалами та утверджуйте їх, і ніяка депресія вас не торкнеться.

Матеріал підготувала психолог хоспісу Олена Мельник за матеріалами автора :

Тетяни Рубцової з сайтів :

www.inmoment.ru

www.tochka.net

То не грип і не ревматизм

Admin — Tue, 05 Nov 2013 08:57:34 GMT

Людина може заразитися лептоспірозом скуштувавши навіть немите яблуко

…Ця хвороба починається з раптового підвищення температури, болю голови, м’язів ніг, спини. цими симптомами вона дуже нагадує грип чи інші форми ГРВІ. Навіть медикам важко здогадатися, що насправді це не грип, а гостра інфекційна хвороба – лептоспіроз (хвороба Васільєва - Вейля) , який передають нам мишоподібні гризуни, у містах – переважно сірі щури.

Що це за недуга? Хто найбільше ризикує заразитися? Як виявити лептоспіроз і чи виліковний він?

«Людина може заразитися збудником цієї хвороби, лептоспіроз, у природних умовах, . – Наприклад, коли п’є не кип’ячену воду з природних водойм ( бо там вода може бути забруднена виділеннями гризунів). Та більшість випадків лептоспірозу пов’язана з роботою людей на городах, присадибних ділянках, дачах. Через дрібні рани шкіри на руках і ногах лептоспіра, що може бути на заболочених грунтах, потрапляє в організм людини і викликає хворобу».

Переносниками бактерії лектоспіри є всі тварини, крім кішок. Лептоспірою можна заразитися не тільки через воду й харчові продукти, забруднені хворими щурами і пацюками. Ця бактерія проникає через слизову оболонку або пошкоджену шкіру від контакту з виділеннями хворих тканин.

До «групи ризику» епідеміологи зараховують рибалок, тому що щури полюбляють водойми, мисливців (бо вони знімають шкіру з убитих тварин, які можуть бути інфікованими), тих, що розводять кролів (нутрій і т. ін.), ветеринарів, працівників м’ясокомбінатів та й всієї харчопереробної промисловості, усіх, хто працює під землею, у тому числі шахтарів.

А ось до міських жителів ця біда може підкрастися навіть зі смітника. Скажімо, ви викидаєте сміття у контейнер, а щур забіг вам у рукав. Або щось їсте чи працюєте в напівпідвальному приміщенні, або ж просто тримаєте у підвалі картоплю, закрутки. «Та все-таки найбільше випадків захворювання на лептоспіроз пов’язано з дорізанням хворої худоби, люди при цьому дуже легко травмуються і смертельно заражаються».

На думку епідеміологів, здебільшого люди потерпають через свою легковажність. Відчувши характерні симптоми недуги (це головний біль, підвищена температура, незвичний дискомфорт, насамперед у м’язах ніг), займаються самолікуванням, сподіваючись впоратися з «грипом» самотужки. А на п’ятий день врятувати хворого, у якого відмовляють нирки та печінка, дуже важко.

«Є понад 200 видів і підвидів лептоспір, які спричиняють і дуже легкі, доброякісні форми перебігу лептоспірозу, і смертельні.

– Легка форма справді нагадує незначну застуду, грип і людина переходжує її на ногах, не здогадуючись про причини. Тому легкі форми рідше діагностуються, ніж важкі. До слова, так легко перебувають цю інфекцію діти.

А у дорослих швидко розвиваються важкі форми, які не помітити не можливо: починається жовтяниця, дуже болять м’язи спини, поясниці, рук, ніг. Судини тоншають так, що стаються численні підшкірні крововиливи, перестають нормально працювати нирки, печінки, ушкоджується центральна нервова система. Якщо хворого не почати вчасно адекватно лікувати, можуть розвинутися пневмонія, набряк мозку, міокардит. А у 14% випадків недуга закінчується смертю (здебільшого через гостру ниркову недостатність). Від цієї хвороби можна померти вже на п’ятий – шостий день».

Як правило, так сильно діє саме щуряча лептоспіра, тобто інфікування безпосередньо від щура. І на цій стадії навіть у найкращих умовах діагностики та лікування кожен десятий важкий хворий в Україні гине. Це дуже висока смертність для бактерійної інфекції, яку наші лікарі мають можливість добре лікувати.

Чи можна захворіти на лептоспіроз ще раз?

Після перенесеного захворювання в людини виробляється тривалий імунітет. Але, на жаль, тільки до того виду лептоспіри, яка уразила організм.

Найбільше випадків захворювання на лептоспіроз буває влітку та восени. У природі щури розмножуються в теплу пору року, а в житлових приміщеннях – цілорічно. Зрозуміло, що тримати в підвалах, особливо багатоповерхівок, продукти (борошно, крупи, цукор, сіль – у мішках) – це свідомо наражати свою родину на цю хворобу.

За даними Республіканського центру лептоспірозу, до областей з підвищеним рівнем захворюваності на цю недугу належать Львівська, Закарпатська, Тернопільська, Хмельницька, Чернівецька, Чернігівська, Івано-Франківська, Вінницька, Київська. Кожен десятий в Україні, уражений цією інфекцією, помирає.

На замітку

Треба добре мити овочі, фрукти, куплені на ринку або в магазині, а також ті, що лежали в підвалі ( вони можуть бути забрудненнями гризунів).

Не пийте води з природної водойми; у крайньому разі – кип’ятіть.

Працюючи на присадибній ділянці, остерігайтесь поранень – користуйтеся відповідним одягом і взуттям, що захищає вас від контакту із заболоченим грунтом.

Перш ніж піти на риболовлю, подбайте про високі гумові чоботи. Коли ж хочете поплавати у непевної чистоти водоймі, то нагадайте собі: лептоспіра може проникнути крізь будь-яку подряпину на вашому тілі.

Перед тим як піти у погріб (особливо викопаного на городі) по картоплі чи інші овочі, одягніть рукавички.

Якщо ви поранитеся у підвалі (скажімо, подряпалися об якийсь цв'яшок ), негайно обробіть рану спиртом або зеленкою.

Не прогулюйтесь босоніж по заболоченій місцині, стерні. Це – щурячі території.

Якщо ви вже така романтична натура, то спіть на свіжоскошеному сіні, і ніколи – на старому, бо вже до вас там напевно поселилися щури. Навіть у пилі від старого сіна живе лептоспіра.

Краще не брати руками м'ясо на базарі, коли нема гарантії, що воно пройшло ветеринарний контроль.

За матеріалами газети "Добрий лікар" . №20 (95) сторінка 33-34 7/10/13 Автор Настя Костюк.

Без калини нема України

Admin — Fri, 01 Nov 2013 11:16:17 GMT

Для продовження молодості калину необхідно їсти

жінкам і чоловікам після 30 років.

«Без верби і калини нема України», - говорить народна поезія.

Наша пам'ять тісно пов’язує калину з милими для нашого серця куточками.

За вітамінною корисністю калина «перемагає» малину. У її плодах вітаміну С у 1,5 рази більше, ніж у малині, а за вмістом заліза перевершує її в 1,5 рази. І вітаміну С, провітаміну А, фосфору в ній більше, аніж у цитрусових – мандаринах, апельсинах, лимонах. Як засіб продовження молодості, калину слід їсти жінкам і чоловікам після 30 років.

Для приготування ліків збирають кору, квіти і плоди рослини. Кору заготовляють навесні - до розпускання листочків, а плоди – у міру їх достигання, найкраще у вересні-жовтні, після перших приморозків. Кору калини збирають напровесні, висушують, подрібнюють на порошок. Препарати з неї спиняють кровотечі, мають в’яжучу та легку сечогінну дію, потенціюють дію снодійних засобів. Використовують їх і як заспокійливий (седативний) засіб. Вони підвищують тонус матки при кровотечах у післяпологовому і клімактеричному періодах.

Корисно пити відвари кори при геморої, допомагають вони запобігти випадковим і звичним абортам. Бабусі-повитухи давали напар кори калини породіллям при маткових кровотечах. Квіти і кора калини – суто «жіночі» ліки. Вони мають естрогенні властивості, лікують непліддя, поліпшують функцію ячників. Відваром молодих пагонів успішно лікували золотуху. Навар із молоком ( одна столова ложка на 100 мл молока) дають хворим на епілепсію, неврастенію. Калинова кора вирізняється м’якою дією на організм, малою токсичністю, відсутністю побічних явищ.

Відомо, що ягоди, зібрані в жовтні та пересипані цукром, дають багато яскравого червоного сиропу, яким узимку лікують хворих від кашлю, застуди, грипу. Знахарі рекомендують ягоди проти серцевих хвороб, вони знижують високий тиск, а при вживанні насінин-сердечок (по три штуки) заліковують вади серця, знімають закрепи, лікують геморой, гоять рани.

Плоди калини (свіжі, перетерті з цукром), а також їх сік цілющі при нервовій збудливості, гіпертонічній хворобі, атеросклерозі та спазмах судин. Варені у медові плоди вживають для лікування хворих органів дихання, охриплості, недугах печінки, жовтяниці (гепатиті) та проносах. При коклюші у дітей наші бабусі колись готували цукерки – смоктунці з ягід калини, з допомогою яких дітей лікували від кашлю. Сі к плодів здавна використовують у народі як ліки проти деяких злоякісних новоутворень, наприклад пухлин молочної залози, для профілактики раку шлунку (при зниженій кислотності). Вважають також, що постійне пиття соку калини поліпшує самопочуття хворих із пухлинами травного тракту. Його з медом п’ють при онкологічних хворобах печінки і шлунка. Перетерти 20 ягід з однією столовою ложкою меду, залити гарячою водою і пити як чай – він знижує тиск, лікує анемію, поліпшує функцію нирок, допомагає кровотворенню. Настій плодів корисний при фурункульозі, карбункульозі, екземі та інших захворюваннях завдяки високому вмісту вітамінів і загально зміцнювальної дії. Свіжий сік незамінний також у косметології – як засіб проти пігментації шкіри. Українські красуні завжди знали, що цей сік допомагає бути ще гарнішою і змащували ним шкіру, робили своєрідні маски (змастити обличчя на 20 хвилин, а потім вмитися холодною водою). А ще це найдоступніший засіб проти вугрів, висипів і веснянок. Вірним супутником калини в лікуванні цього є кульбаба. Тим молодим людям, які мають висипи на шкірі, вугри, рекомендують додавати до чаю і навіть кави трошки корінців кульбаби. Вони добре очищають кров, поліпшують стан шкіри, заспокоюють запальні процеси.

Сік калини. Калину після перших приморозків обірвати з грон, видалити плодоніжки, ретельно промити холодною водою. Підготовлені ягоди покласти в емальований посуд, залити водою так, щоб вона їх вкрила. Варити на слабкому вогні до розм’якшення. З проварених ягід через марлю витиснути сік, відстояти 3 години. Потім до нього досипати цукор (125г на 1л соку). Нагріти на повільному вогні до розчинення. Процідити через марлю, довести до кипіння. Розлити в гарячі банки, закрити стерильними кришками, герметично закупорити, вистудити.

Калина в медові. Грона калини промити водою, дати їй стекти, потім ягоди висушити. Підігріти мед до розрідження, вмочити в нього гілочки калини й обсушити їх. Така калина може зберігатися кілька місяців.

Освіжна кава з насіння калини. Насіння з вичавок ягід промити, висушити на повітрі, потім обсмажити до побуріння в духовці, змолоти в млинку для кави – і напій із калини готовий.

Чай з квіток калини. Чайну ложку сухих квітів залити окропом і настоювати протягом 2 хвилин. Пити з медом або цукром.

Відвар кори. 10г кори на 200мл окропу. Нагрівають на киплячій водяній бані 10-15 хвилин, проціджують, відтискають, доводять до початкового об’єму теплою кип’яченою водою. П’ють по 1-2 столовій ложки 3-4 рази на день після їди.

Сирі розім’яті плоди. По 1 столовій ложці 3-4 рази на день за півгодини до їди. При виразці шлунка, колітах і закрепах.

Маска з калини. 20 ягід розтерти , вичавити сік, відцідити. Намастити ним проблемні місця. Залишити до висихання, змити.

Ягоди калини за своїм смаком нагадують смородину. Їдять їх свіжими, а також роблять компоти, киселі, мармелад, наливки. Слід зауважити, що у підморожених ягодах калини гіркота зменшується, вони стають смачнішими, солодшими. Отож, щойно легкий морозець ударить по землі, зріжте кетяги калини, пересипте їх порівну з цукром і зберігайте у слоїках. Ця лікувальна суміш не псується роками. І завжди будуть у вас під руками чудові природні ліки, як кажуть, на всі випадки життя.

(За матеріалами газети «Добрий лікар» № 20 (95) 17/10/13. Сторінка 28.)

Лікувальні властивості чорнобривців

Admin — Mon, 30 Sep 2013 11:33:22 GMT

Багато господинь на своїх клумбах вирощують чорнобривці, так як за ними зовсім не складно доглядати, вони довго цвітуть, і красиві в них квітки, але швидше за все ні одна з них не здогадується про те, що чорнобривці корисні, вони мають цілющі властивості.
Найпоширеніший спосіб їх застосування це для заощадження гостроти зору. Адже зараз дуже багато людей помічають погіршення зору. Так для того щоб його зберегти потрібно їсти не тільки морквину, ну і їсти салат з додаванням чорнобривців. Салат можна їсти будь, а чорнобривці дрібно порізати в невеликій кількості, як пряність або приправа Для відвару потрібно використовувати чорнобривці оранжевого і жовтого кольору, так як в ньому міститься багато лютеїну. Тому не потрібно їх варити, так як лютеїн втрачає свої корисні властивості. А також можна чорнобривці настояти на спирту і приймати по п’ять — шість крапель тричі на день.
За допомогою цих ароматних квітів можна позбавиться від цукрового діабету. Частка цього чорнобривці потрібно вживати в сухому вигляді. Можна сухі чорнобривці додавати потроху в теплий чай, іноді жувати як жуйку, бажано один раз в день, але можна жувати і свіжі квіти.
Якщо використовувати ці квіти в сухому і свіжому вигляді то можна позбавиться також і від проносу, зміцнити імунітет, суглоби, нормалізувати роботу всього організму. Особливо добре настоянка з чорнобривців заспокоює нервову систему. Для цього потрібно пити по п’ять крапель настоянки один раз на день, до їди і бажано з ранку.
Також дуже корисний маслянистий настій, його використовують для додавання в салати замість рослинної олії або так приймають по дві столові ложки. Він дуже добре знімає втому, набряки. Щоб приготувати маслянистий настій потрібно накласти в банку квіти, бутони, листя рослини, тільки не щільно, і залити оливковою олією або ж соняшниковою олією, тільки щоб воно було рафінована і поставити на тиждень в темне, холодне місце. А тим часом треба готувати настій. Для його приготування потрібно сім столових ложок чорнобривців і п’ятсот грамів медичного спирту. Настояти два тижні в холодному місці. Маслянистий і спиртовий настій можна застосовувати одночасно. Маслянистий в їжу, а спиртової для зовнішнього застосування від набряків.

За матеріалами сайту : http://albioniko.kiev.ua/likuvalni-vlastivosti-chornobrivciv/